Читати книгу - "Його зухвала дівчинка, Джулія Ромуш"

Розділ 3.

Не треба бути екстрасенсом, щоб зрозуміти, що ці двоє явно не найкращі друзі. Оскільки Патрік приймає стійку і дуже охоче гніває Роба, я можу зробити висновок, що ці двоє - вороги. І, здається, не проти саме зараз помахати кулаками. І тепер я знаю за кого мені вболівати. Я у команді Патріка!

Не вистачало мені ще в перший день в інституті потрапити в таку колотнечу. Щось мені підказує, що мене випруть тільки так, я навіть у кімнату заселитися не встигну.

- Не дуже ти багато на себе береш, Роб? - Розумію, що мені потрібно втрутитися і привернути до себе увагу. Янг ніколи не вмів стримуватися у моїй присутності й зараз це працює так, як я того й очікувала.

Роберт моментально забуває про свого співрозмовника і переводить погляд своїх холодних очей на мене. Мене відразу ж кидає в холод. З ним так завжди, від його погляду постійно виникає бажання обхопити себе руками за плечі й хоч трохи зігрітися.

Відразу жалкую про те, що влізла, але шляху назад немає, зараз у нас з Патріком чисельна перевага.

- Ти щось пискнула, Виштребенька? - Стискаю до скрипу зуби, як же я ненавиджу це прізвисько. Скільки разів я йому говорила так мене не називати, але хлопець лише сміявся і продовжував допікати. Ось і зараз, він спеціально так мене називає, щоб нагадати, що він все ще за секунду вміє мене роздратувати.

- А в тебе бачу зі слухом проблеми? З чого ти взяв, що вирішуватимеш хто може зі мною спілкуватися, а хто ні?! - Роблю крок вперед і стискаю пальці в кулаки.

Меліса мене попереджала, що Роберт цар і бог у своєму універі, але я не думала, що настільки, щоб вказувати людям хто з ким може розмовляти, а хто з ким ні. Він такий самий студент, як і всі інші. Ну і що, що його батьки спонсори цього універу. Це не дає йому жодних переваг! Він навіть у гуртожитку живе, як і решта студентів. Меліса говорила, що у нього з батьками був скандал на цьому ґрунті, але вони наполягли на тому, що він житиме, як і всі інші студенти.

- Тому що можу собі це дозволити, - його губи розповзаються в зухвалій усмішці, а я розумію, що якщо зараз дозволю йому взяти наді мною гору, то моє подальше життя в цьому місці перетвориться на пекло.

- Ти б краще не за мною стежив, - підходжу ближче і знижую гучність, начхати, що я зараз собі дозволяю дуже багато і збираюся шантажувати того, хто в цій грі переграє мене за лічені секунди. Я збираюся блефувати. І моя мета не злякати його, а лише показати, що я не збираюся сидіти й дивитися як цей доморощений тиран зі мною гратиме. У мене теж є ікла, і я вмію ними кусати, - а розв'язував свої проблеми, Роберт.

- Що ти несеш? - Усмішка спадає з його обличчя, тепер я чудово бачу, як у його погляді прокидається лють. Здається, він встиг забути за пів року, що зі мною жарти погані. Я жодного разу не залишила його напади без відповіді й зараз не маю наміру нічого змінювати.

- Кажуть, що ти сьогодні порушив правила в універі, - примружую очі й розтягую губи в посмішці, - я б на твоєму місці подбала про те, щоб про це ніхто не дізнався.

Адже я сьогодні чула, як Агата казала, що за таке виключають. Значить, вони робили те, що заборонено в цьому навчальному закладі. Зважаючи на те, що навіть у гуртожитку є блок для дівчат і хлопців, то в цьому універі дуже суворо ставляться до любовних стосунків між учнями. І те, як спалахують очі Роба, лише підтверджує те, що я на правильному шляху.

- Шантажувати мене надумала, серйозно?

Я задоволено киваю, щоб він повірив у те, що в мене щось є. Брехати й не червоніти мені нічого не заважає, тим більше, що цей нахаба розуміє, що я не з боязкого десятка.

- Нічого собі нова, вже міцно схопила тебе за...

- Заткнися, Патріку! Інакше в тебе почнуться проблеми з зубами! - Сердито гарчить Роб моєму захиснику.

- У мене з зубами все шикарно!

А Патрік крутий. Ми з ним точно потоваришуємо й у нас навіть є проти кого дуже активно дружити.

- Я можу зробити так, що в тебе їх просто не буде! Так що звалили до біса звідси!

Але судячи з того, що за мною нічого не відбувається, Патрік вирішує проігнорувати слова Янга.

- Шантаж, - я кривлюсь, - фу яке негарне слово. Ну що ти, хіба я на таке здатна? Я лише хвилююсь за тебе, Робі, щоб ніхто не створив тобі проблем.

І все одно кивати продовжую. Звичайно, мій рідний, це шантаж чистої води, щоб ти свої булки не розслабляв.

- А тепер слухай мене дуже уважно, Виштребенька, і бажано, щоб мої слова не вилетіли з твоєї голови. Мені начхати на все, що ти збираєшся робити, тому що це буде твоє слово проти мого. І я дуже сильно сумніваюся, що тебе слухатимуть. Тебе просто викинуть звідси, тому що ти не встигла заселитися, як у тебе вже з'явилися проблеми. А проблемних студентів не люблять.

- У мене немає ніяких проблем!

- Та що ти говориш? - На його обличчі з'являється посмішка, яка мені дуже не подобається, - а твій дружок не розповів тобі яке покарання за те, що ти без дозволу була в чоловічому блоці?

- Не розповів, - відбиваю у відповідь, - але може ти мене просвітиш, коли звітуватимеш перед деканом за відео з Агатою?

- Яке ще відео?

- Ой, а ти не знав? - Плескаю очима і вдаю недалеку, - я ж відео зняла. Ви на ньому круто вийшли, чітко так. І говорили так голосно, що чутно кожне зітхання...

Роб у мій бік робить ривок, але його зупиняє Патрік.

- Дуже цікаве відео. Вона мені копію скинула...

Мені подобається, що ми з Патріком розуміємо одне одного з півслова. Здається, у мене з'явився лицар у битві зі злим лордом Робом.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍