Читати книгу - "Більше позитиву, Аліна Шапошник (Аліса Кін)"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
- Звісно! Він по самі вуха в мене закоханий! Тобі б романи писати. Йому просто подобається знущатися з людей.
- Але з мене ж не знущається, хоча, міг би. Я, начебто людина. Серйозно, Лера. - Оля продовжувала наполягати на своєму.
- Та не вигадуй, ти майбутній перекладач, а не письменниця. Ось він, той, про кого говорила, - я легенько штовхнула Олю в бік, щоб вона звернула увагу на хлопця, що проходить повз нас.
- Так це і є голова універу, теж Гліб, - спокійно відповіла вона.
- Так? - невже мій принц такий недосяжний.
Тепер все зрозуміло. У нього з'явилася ще одна фанатка. Його статурі можна було позаздрити, була б я хлопцем, напевно такі думки миготіли б у мене в голові і не раз. Так-так, це дуже погано, але це правда. Напевно, він в це вкладає багато сил протягом довгих років, зате який результат!
- Тоді не зрозумію, як Яна могла проміняти такого хлопця на когось іншого? - трохи обурилася я.
- Знаєш, обидва Гліба хороші, але кожен по-своєму.
- Нам треба якось їх розрізняти. Одному я вже придумала прізвисько - Скалка. А другий буде просто Глібом.
- Скалка? Аха-ха-ха! - Оля голосно зареготала.
* * *
Ми з дівчатками нарешті затвердили правила проживання в будинку. Через внесення безлічі поправок, аркуш формату А4 перетворився в незрозуміло що. На ньому і живого місця не залишилося, так був списаний нашими пропозиціями, викреслюванням і перекресленнями. Цю подію вирішили відзначити, але спочатку я зачитала всі правила вголос:
- Ось, що ми в результаті отримали:
1. Хто першим прокидається, той будить інших, але дотримуємося пристойності, без супроводу нецензурної лайки. (Щодня)
2. Найбільш рання пташка захоплює душ і туалет, інші або домовляються, або підкидують монетку. (Щодня)
3. Сніданки готуємо по черзі: Маша, я, Настя. (Щодня)
4. Вечері готуємо по черзі: я, Настя, Маша. (Щодня)
5. За свій обід відповідає кожна сама. (Щодня)
6. Посуд миє той, хто в цей день не готує сніданок і вечерю. (Щодня)
7. Прання не повинно накопичуватися, проводиться щотижня в порядку черги. (Щотижня)
8. Завжди стукати в двері кімнати, і не заходити, поки не дозволили.
9. Хлопці можуть ночувати, але не частіше чотирьох ночей на тиждень, інакше їм доведеться додатково оплачувати комунальні послуги. (Щотижня)
10. Щоп'ятниці дівчачий день: або залишаємося вдома і організовуємо дівич-вечір, або йдемо в гості на хаус-паті. (По п'ятницях щотижня)
11. Кожен прибирає в своїй кімнаті сам. Зала, туалет і ванна кімната по черзі: я, Маша і Настя. (Щотижня)
12. Пам'ятати про особистий простір. (Завжди)
13. Чужі речі без дозволу не брати. (Завжди)
14. Наступний день починається з першого пункту. (Щодня)
Обговоривши ще раз кожен пункт, ми зручно вмостилися на дивані і замовкли. Маша першою порушила тишу, звернувшись до мене:
- Слухай, Лера, можна задати тобі особисте питання?
- Давай.
- Ти вже з кимось зустрічалася?
Несподівано. Я відчула невелику напруженість від питання, але ковток алкоголю дозволив мені розслабиться:
- Так. Його звали Андрій. Ми зустрічалися і були солодкою парочкою в школі. Але потім його батьки переїхали в іншу країну, йому довелося поїхати за ними, - зробила паузу, щоб взяти келих. - Він розірвав наші відносини. Моє життя тут, а його далеко від мене. Через кілька місяців він вийшов на зв'язок і запропонував зійтися. Наші спроби продовжити відносини на відстані виявилися провальними, через пару місяців він знову передумав, - я намагалася говорити повільно, - Він поставив мені ультиматум або я переїжджаю, або ми розходимося остаточно. У нас були дуже схожі характери і наша впертість зіграло з нами злий жарт, ніхто не хотів поступитися - зірватися і переїхати я не могла, він же не хотів продовжувати такі відносини, - подивилася на дівчат і продовжила, - Кожен з нас зробив вибір, або не зробив, все одно обравши свій шлях.
- Драматично, - Маша зробила паузу. - Ти коли-небудь задавала собі питання, що було б, якби ти пішла за ним?
Відчуваю себе як на допиті, але це Маша, я не завжди знаходжу її перемикач. Зараз, мабуть, перебуває в режимі «психолог», хоча, може, і «подруга», а це просто цікавість.
- Скоріше ні, ніж так. Замість: «Зустріла би я когось кращого?», Мучило інше: «Чи зустріну я когось гіршого?». Всі мене запевняли, що все на краще. Довелося в це повірити, вірніше я кожен день змушую себе в це вірити.
Наш дівич-вечір нічим хорошим для мене не закінчився. Виявляється, я так набралася, що в повній рішучості зателефонувала о другій годині ночі Глібу, як стверджували дівчата, для того, щоб наполягти на своєму - просто віддати гроші без безглуздого відпрацювання. Наступного ранку дуже сподівалася, що він просто спав, а його телефон був без звуку, але потім побачила час нашої розмови - сорок дві хвилини. Про що я могла з ним так довго говорити? О ні! Я ж не розповіла йому все своє життя. Ні, всі мої історії навряд чи б вмістилися в цей проміжок часу. Все, даю собі обіцянку більше не пити багато, а краще взагалі перестати вживати алкоголь, почати вести здоровий спосіб життя. Але у мене чомусь не виходить. Завжди захід, що починається зі слів «Я не п'ю» закінчується сумно для мене, але вельми цікаво для інших.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Більше позитиву, Аліна Шапошник (Аліса Кін)», після закриття браузера.