Читати книгу - "Том 9"

Перепеличенька повдовіла. К. Квітка. Народні мелодії, стор. 179—181.

170. Ой п’яна я, п’яна. К. Квітка. Народні мелодії, стор. 182.

171. Старий оженився, взяв молоду жінку. К. Квітка. Народні мелодії, crop. 182—183.

172. Ой. устану я в понеділок. К. Квітка. Народні мелодії, стор. 183—184.

173. На бережку ножки мила. К. Квітка. Народні мелодії, стор. 185.

174. Ой казала мені мати. К. Квітка. Народні мелодії, стор. 185.

175. А в місяці сентябрі. К. Квітка. Народні мелодії, стор. 186.

176. Ой мій милий голубоньку. К. Квітка. Народні мелодії, стор. 186.

177. Ходили, блудили парубки. К. Квітка. Народні мелодії, стор. 186.

ПІСНІ ДО ТАНЦЮ

Пісні з мелодіями під № 178—206 мають свої відповідники в розділі «Народні пісні до танцю», що друкуються за автографами Лесі Українки та К. Квітки (див. стор. 122—145 цього тому). Тут у примітках подаються тільки посилання К. Квітки на варіанти і паралелі у його виданні «Народні мелодії. З голосу Лесі

Українки», К., 1917, а також вказівки на певні розходження в текстах та мелодіях аналогічних пісень обох збірок, що могли з’явитись вїґг§з*ідок повторних записів від Лесі Українки.

178. Ви, музики, грайте. К. Квітка. Народні мелодії, стор. 187. (Див. стор. 122 цього тому).

Примітка К. Квітки: «Парал. текст без нот: Гнатюк. Коломийки, № 1183; Пор.: Головацький, II, ст. 827, № 49.

Філ. Колесса (Ритміка укр. нар. пісень. Львів, 1907, стор. 142—150 і 176—179) і В. Гнатюк (Переднє слово до І тому «Коломийок», XVII т.— Етногр. зб. Наук. тов. ім. Шевченка, ст. XXVIII) ділять укр. танечні пісні на коломийки і шумки (або козачки). Contra: А. Зачиняев. К вопросу о коломыйках.—Изве-стия отдел. русск. языка и словесности имп. Академии наук, т. XII, кн. 1, 1907, ст. 325—347. Значна частина танечних пісень нашого збірника не підходить ані під коломийку, ані під шумку».

179. Ой летіла зозуленька куючи, куючи. К. Квітка. Народні мелодії, стор. 188. Сюди додано ще чотири рядки вірша через зірочки: «Ой чия ти, дівчино, чия ти?» (Пор. з піснею № 6 — стор. 124 цього тому).

Примітка К. Квітки: «Інші мелодії: Народные украинские на-певы, положенные для фортепиано Николаем Маркевичем. Москва, 1840, № 5; Kolberg. Pokucie». Ill, № 196; парал. тексти без нот: Метл., 119; Гол., II, ст. 204, № 39, ст. 841, № 15; Де Воллан, ст. 199».

180. Коло гаю походжаю. К. Квітка. Народні мелодії, стор. 189. У першому і п’ятому тактах на третьому складі замість соль (варіант у автографі Лесі Українки) у Квітки — фа дієз. Через риску подано ще три куплети тексту які в розділі «Народні пісні до танцю» .значаться під № 9 і 10 («Коло гаю...», «Що вже ходив...»).

Примітка К. Квітки: «Варіант мелодії (І частина): Kolberg. Wolyn, № 141, Парал. тексти: до І строфи — Чуб., V, стор. 235, № 473; Kolberg. Wolyn, № 141—14; Бессараба. Седл., ст. 104; Гнатюк. Коломийки, № 7096, 8308; до II—III — Kolberg. Pokucie,

III, № 541; Новицький в «Сб. Харьк. ист.-фил. о-ва», VI, ст. 109; Гнатюк. Коломийки, № 7035; до IV—V — Kolberg. Wolyn, № 141— 2; до VI ibid., № 141—14, ст. 79; до VII-ї — Гнатюк, Коломийки, № 5991; до VIII — Kolberg. Piesni ludu z Podola Rosyjskiego, № 7 (з іншою мелодією); Гільтебрандт, LXXII, ст. 71 (з Кобринського пов.); Чуб., V, ст. 308, № 606».

181. Ой рикнула коровиця. К. Квітка. Народні мелодії, стор. 190—191. Порівняно з текстом в автографі Лесі Українки (див. стор. 127 цього тому) у кн. К. Квітки є ще такі рядки:

Погоріли болота, зосталися купи; женітеся парубочки, аби не рекрути.

Коб не гори високії та не перелази, то бігав би до дівчини на день по три рази.

(Пор. № 14 і 15 на стор. 128 цього тому).

Примітка К. Квітки: «Парал. тексти: до 1-ої строфи — Янчук. Малор. свадьба в Корнице Седлецкой губ., № 192; Бігдай, № 261; Kolberg. Wolyn, № 141 (всі три з іншими мелодіями); Гнатюк. Коломийки, № 5951, 6328; до ІІІ-ої — Милорадович. Нар. обр. и п. Лубенск. у., ст. 100, № 29».

Примітка К. Квітки до пісні «Чи то, тато, тую брати, що воли-корови» (№ 16 на стор. 128 цього тому): «Парал. тексти без нот: Купчанко. Песни буковинского народа, № 134; Kolberg. Pokucie, II, № 4316—4319; Гнатюк. Коломийки, № 6872».

Примітка К. Квітки до пісень «Широкії шаровари сліди замітають» (№ 17 на стор. 129 цього тому) і «Ой не ходи коло води» (№ 12 на стор. 127 цього тому): «Парал. тексти: з іншою мелодією — Янчук. Малор. свадьба в Корницком приходе Конст. у. Седл. г., № 188; без нот — Чуб., V, ст. 37, № 88, В; Гнєдич, № 376;

Чуб., V, ст. 496, № 107».

182. Чиї пчоли по діброві. К. Квітка. Народні мелодії, стор. 192 (пор. № 13 і 14 на стор. 128 цього тому).

183. На городі калюжа. К. Квітка. Народні мелодії,

стор. 193. (№ 18 на стор. 129 цього тому).

Примітка К. Квітки: «Інша мелодія: Lipinski, № 58. Парал. тексти без нот: Чуб., V, № 107, ст. 1138, № 159, ст. 1155; Де Вол-лан, ст. 199, № 81; Rokossowska, № 202, ст. 235; Kolberg. Pokucie,

III, № 590; Шухевич. Гуцульщина, ІЦ? ст. 127, № 104; Гнєдич, № 762».

Примітка К. Квітки до пісні «Чорна хмара — дощ буде» і «На городі терниця» (№ 19 і 20 на стор. 129—130 цього тому): «Пар. т. без нот: Чуб., V, № 159, ст. 1155; Гол., II, ст. 214, № 64, і ст. 396, № 712».

184. Ой кажуть люди. К. Квітка. Народні мелодії,

стор. 194. (№ 21 на стор. 130 цього тому).

185. Казав єси «Люблю, люблю». К. Квітка. Народні мелодії, стор. 194—195 (№ 22 на стор. 130 цього тому).

186. Ой мій чоловік. К. Квітка.