Читати книгу - "(не) Вірний, або Ти моя, крихітко!, Аня Стар "

Глава 22

Коли вони зайшли в кабіну ліфта, Хлої не помітила оцінювального погляду молодого чоловіка. Він немов шукав на верхніх кутах і світлих стінах щось цікаве, а щойно ліфт рушив, піднімаючи їх угору, Слава натиснув на червону кнопку Стоп. Вона навіть не встигла здивуватися, коли сильні руки різко притиснули її до холодної стіни маленького приміщення. Нагорі попереджувально заблимали лампи, а нападник полонив м'які губи дівчини.

Хлоя злегка замичала від сили, з якою він впливав на неї. Її немов стиснули з двох боків, один з яких був такий самий твердий, але живий і гарячий. Цього разу язик хлопця не вивчав надра її рота, а просто опановував його з такою глибиною і надлишком слини.

"Боже..."

Сам поцілунок миттєво став гарячим і вологим, поки руки Слави обводили вигини бажаного тіла. Він задер голову дівчини назад, встигаючи спустити тонку лямку сукні з гладкого плеча. Тканина спускалася донизу, погрожуючи оголити праві груди Хлої, проте вона настільки була захоплена владними діями його губ, що зовсім не помітила, як він просунув вказівний палець суворо по середині її грудей, прибираючи тонку перешкоду.

— Ах... — блондинка різко видихнула, відчувши гаряче свідчення його бажання. молодий чоловік сильніше притиснувся до неї своїм тілом, даючи відчути силу своєї влади над ним. Гладка долоня накрила оголену окружність, трохи стискаючи її довгими пальцями.

— Я намагався бути джентльменом до кінця, повір мені... — прохрипів він із низьким гарчанням, відриваючись від губ міс Грінн, — Але ти скоїла злочини, вдягнувши цю сукню, — очі Слави жадібно впилися в подробиці її грудей, яким могла позаздрити будь-яка силіконова лялька. Не маленькі, але без значних даних з акуратною ареолою і твердими вершинами сосків. Він обхопив іншою рукою поперек дівчини і сильніше притиснув до себе, злегка штовхнувшись збудженою плоттю їй у живіт.

Але Хлої немов отямилася від дурману і спробувала відштовхнути його від себе.

—  Гадаю, та жінка в ресторані чудово впорається з твоєю проблемою, — вона вже не приховувала ноток образи в голосі, проте її губи знову полонив гарячий рот хлопця.

— Якби все було так просто, як ти для себе вигадала, то мені не було сенсу ось так втрачати голову від одного твого вигляду, — Слава обпік подихом її шию і вухо, в яке шепотів усе це з несподіваною пристрастю. Великий палець спритно закружляв навколо одного соска, а потім долоня сильніше зім'яла плоть, оцінюючи її м'якість і об'єм, — У нас є ще кілька секунд, тож, коли двері відчиняться, ти побіжиш щодуху додому, інакше я не ручаюся за себе.

Дівчина не впізнавала його в цьому нетерпінні й нестриманості, ще більше дивуючись словам, від яких у животі все згорталося і починало слабко боліти, десь внизу живота. Ісаєв став покривати легкими поцілунками її шию, піднімаючи поділ сукні. Дівчина слухняно розкрила стегна, пропускаючи нахабну руку до сокровенного. Молодий чоловік завмер на вдиху, відчувши долонею ступінь її готовності.

—  Охренеть... — вилаявся він російською, розтягуючи закінчення слова низьким стогоном.

Їхні дії перервав звук сигналу з гучномовця на панелі.

— Добрий вечір, — пролунав приємний жіночий голос.

— Доброго вечора, перепрошуємо, але, здається, ми не впоралися з керуванням цього апарата, — незворушно ввічливо відповів В'ячеслав, розчісуючи рукою своє скуйовджене волосся. Він відійшов від дівчини, переводячи подих.

Хлої дивилася на його обличчя, намагаючись не опускати погляд на горб у штанях. Дівчина поправила сукню, притискаючи тканину ліфа до грудей. Її очі блищали збудженням, а щоки та шия вкрилися рум'янцем збентеження.

"Ми напевно зайнялися б сексом просто тут, якби нас не перервали."

Для неї була неприпустимою така поведінка, проте її тіло горіло й вимагало продовження, а між ніг усе стало надто мокрим, тож Хлоя сильніше стиснула стегна докупи, що не сховалося від погляду Ісаєва.

— Натисніть ще раз на кнопку Стоп, а потім потрібний вам поверх і припиніть балуватися, — зі сміхом відповіла операторка.

— Пам'ятай, що я сказав, Хлої, — застеріг її Слава, на що дівчина коротко кивнула.

Щойно ліфт зупинився на четвертому поверсі й двері розкрилися, Хлої вибігла на вихід, забувши свій яскравий кардиган. Вона абияк відчинила двері ключами, встигнувши двічі впустити їх із тремтячих пальців, а коли дівчина нарешті зачинила за собою двері, то просто зі стогоном видихнула, притулившись розпаленим чолом до твердої поверхні. Тіло не слухалося її, майже закликаючи повернутися до того, що почалося в кабіні ліфта.

— О, боже... -— Хлої погладила свої стегна, які немов горіли під прохолодною тканиною сукні, груди обважніли, а серце майже розривало грудну клітку. Їй було соромно за свою повну відомість на цей вибух несамовитості. Слава завжди здавався таким стриманим, навіть холодним, однак тепер він лякав її своїм затаївшимся звіром, якому посмів дати свободу.

"І ким все-таки є та жінка?"

Вона відволіклася від своїх роздумів, почувши вібрацію свого мобільника. Дівчина довго не наважувалася прочитати повідомлення від Ісаєва, але цікавість і очікування пересилили її занепокоєння.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍