Читати книгу - "Втікач із Бригідок"

отамана Михайла Волошина. Містився у великому будинку, нинішня назва вулиці — імені Пирогова.

2

У липні 1915 року легіонери УСС спільно та підрозділи австрійської армії зайняли позицію вздовж річки Стрипа, що на Тернопільщині. Підрозділи мали завдання не пропустити царську армію до Бережан. Наступ росіян почався в вересні, вони прорвали фронт, змусили супротивника відступити. Січові стрільці стояли в резерві, і 31 жовтня вони змогли зупинити наступ та перейти в контрнаступ. Бій вважається наймасштабнішим у історії УСС.

3

Ольга Косакевичева, в описаний час — управителька Приюту.

4

Франко Іван Якович (1856–1916) — класик української літератури, поет, прозаїк, публіцист, перекладач. Останні роки провів у Приюті на вул. Скарги, де йому виділили окрему кімнату.

5

Легіон УСС (Українських Січових Стрільців), добровольче збройне формування у складі австро-угорської армії, сформоване за національною ознакою 6 серпня 1914 року. Проіснував до січня 1919 року, після чого був переформований та ввійшов до складу Української Галицької Армії (УГА).

6

Еркюль Сірано де Бержерак (1619–1655) — французький драматург, поет, прозаїк, філософ, гвардієць. Став прототипом героя п’єси Едмона де Ростана «Сірано де Бержерак». За сюжетом, завзятий дуелянт мав кумедну зовнішність і міг освідчитися коханій тільки тоді, коли писав вірші для закоханого в неї товариша. Той видавав їх за свої, змігши в такий спосіб домогтися взаємності в той час, коли справжній автор лишався в тіні.

7

Назарук Осип Тадейович (1883–1940) — український громадський діяч, політик, письменник, публіцист. У описаний час — легіонер УСС, літописець, керівник Пресової квартири.

8

Допоміжна культурна і просвітницька структура, створена 1914 року для популяризації Легіону, а також збору, поширення та збереження інформації про УСС.

9

Щомісячний журнал, заснований за ініціативою Пресової квартири, публікував нариси, документальні та публіцистичні статті.

10

Запеклі бої на горі Лисоня біля Бережан між російською армією з одного боку та полком українських січових стрільців і австро-угорськими бойовими загонами — з іншого. Відбулись у серпні-вересні 1916 року. У ході битви полк УСС втратив більшість свого складу, проте виконав своє завдання — зупинив наступ російських військ на Бережани, завдавши їм важких втрат.

11

Тут: щоденна газета, виходила у Львові в 1915–1918 рр., видання Українського Комітету, редаговане з позицій більшості в Загальній Українській Раді. Пізніше в різний час і дотепер під цією назвою виходили інші газети аналогічного спрямування, декларуючи збереження традицій.

12

«Мазепинка» — головний убір українських військовиків, що належали до сформованих у Галичині Легіону Українських Січових Стрільців та Української Галицької армії. Розроблений 1916 року Левком Лепким і затверджений Одностроєвою комісією Легіону Українських Січових Стрільців (отаман Василь Дідушок) 1916 року. Назва пов’язана із тодішнім терміном «мазепинці», «мазепинство», поширеному у російськомовному вжитку, для означення українців-самостійників.

13

Політична організація, утворена у Східній Галичині 4 серпня 1914 р. Головною метою було проголошення самостійності та соборності України. Учасники СВУ вважали себе репрезентантами інтересів українців, що перебували під російським пануванням. Своєю метою СВУ проголосив боротьбу за самостійність України, використовуючи для цього війну Австро-Угорщини й Німеччини проти Росії. Майбутній устрій української держави мав бути заснованим як конституційна монархія з однопалатним парламентом

14

Фабрика у Винниках — тютюнова фабрика у Винниках, передмісті Львова. До 2014 року була лідером у виробництві цигарок по Східній Галичині. Головне приміщення постраждало під час російської окупації.

15

Йдеться про другу російську окупацію Чернівців, яка почалася 27 листопада 1915 року, через п’ять тижнів після того, як австрійська армія змусила російську відступити з міста 20 жовтня. Перед тим царські війська ввійшли в Чернівці 23 серпня 1914 року. 17 лютого 1916 року місто знову перейшло до австрійської сторони. Але у червні російська армія втретє за час війни заволоділа Чернівцями.

16

Клепарівська — вулиця, що веде до району Клепарів, нині — Шевченківський район Львова.

17

Піліховська — вулиця на Клепарові, у згаданий час була названа так через вихід на Піліховські ґрунти. Тепер — вулиця ім. Єрошенка.

18

Винниця — вулиця на Клепарові біля Кортумової гори, пролягає вздовж залізниці.

19

Кортумова гора — гора у західній частині Львова, тепер — однойменний лісопарк.

20

Брюховицький ліс — масив, розташований на пагорбах Розточчя. Тепер — регіональний ландшафтний парк.

21

Героїня і водночас оповідачка казок «Тисяча і однієї ночі», яка всякий раз завершувала оповідь на найцікавішому місці, зберігаючи в такий спосіб своє життя.

22

Фейгале — ластівка (ідиш).

23

Українська запасна частина, створена в березні 1915 року для поповнення особового складу Легіону УСС. Серед завдань була опіка над хворими та пораненими стрільцями та питання безпеки.

24

Бій 31 серпня 1915 року біля села Семиківці, теперішня Тернопільщина, у якому Легіон УСС відіграв вирішальну роль, надавши військову допомогу з резерву. Як наслідок, російські війська, котрі спочатку захопили плацдарм, змушені були залишити його.

25

Аннанберг-Буххгольц — німецьке місто, розташоване в Саксонії. Від 7 листопада 1914 року, після відступу австрійської армії, тут розташувалася більша частина Легіону УСС, діяв мобілізаційний пункт та проводився вишкіл.

26

Король помер — хай живе король! — традиційна французька фраза, яку промовляють, коли проголошують нового монарха. Вперше прозвучала 1422 року під час коронації Карла VII.

27

Бурий — поліцейський (жарг.).

28

Павук — рядовий поліції (жарг.).

29

Фраєр — дурень (жарг.).

30

Козуля — тюремний наглядач (жарг.).

31

Заквашений — арештований (жарг.).

32

Сплювач — револьвер (жарг.).

33

Передмістя Львова.

34

Вулиця в районі Підзамчого.

35

Згадується Мечислав Янішевський, власник фабрики, яка на