Читати книгу - "Відьмак. Сезон гроз"

цією стороною й ніколи вже сюди не повернуся. Бачиш той красень-галеон на рейді? Це «Евріаль», порт призначення— Баккала. Відпливаю післязавтра.

— Ти прибув трохи рано.

— Так… — трохи знітився магік. — Ще хотів би тут із кимось… З кимось попрощатися.

— Удачі. Дякую за меч. І за коня— ще раз. Бувай, Пінетті.

— Бувай. — Чародій без роздумів потиснув подану йому долоню. — Бувай, відьмаче.

* * *

Він знайшов Любистка— а як би інакше! — у портовому шинку, коли той сьорбав із миски рибну юшку.

— Я виїжджаю, — коротко промовив. — Зараз.

— Зараз? — Любисток завмер із ложкою на половині дороги. — Зараз? Я думав…

— Неважливо, що ти думав. Я їду зараз. Повернуся до королівського весілля.

— А це що?

— А тобі як здається?

— Меч, ага. Звідки він у тебе? Від чародія, так? А той, що ти отримав від мене? Де він?

— Я його втратив. Повертайся до верхнього міста, Любистку.

— А Корал?

— Що Корал?

— Що я маю сказати, коли вона запитає…

— Не запитає. Не знайде на те часу. Буде з кимось прощатися.

Інтерлюдія

ТАЄМНО

Illustrissimus et Reverendissimus

Magnus Magister[31] Нарсес де ля Рош

Головуючий у Капітулі Дару та Мистецтва

Новіград

Datum ex Castello Rissberg,

die 15 mens. Jul. anno 1245 post Resurrectionem[32]

Re:

Майстра Мистецтв мгстр маг

Сореля Альберта Амадора Дегерлунда

Honoratissime[33] архімайстре,

безсумнівно дійшли до Капітулу чутки про інциденти, що мали місце влітку anno currente[34] на західних межах Темерії, а в через ті інциденти, як припускають, втратили життя близько сорока— точно ствердити не можна— осіб, головним чином некваліфікованих лісових робітників. Ці інциденти співвідносяться, на наш жаль, з особою майстра Сореля Альберта Амадора Дегерлунда, члена дослідницької групи комплексу Ріссберг.

Дослідницька група комплексу Ріссберг співчуває родинам жертв інциденту, хоча то жертви, що стоять дуже низько в суспільній ієрархії, надмірно вживають алкоголь, ведуть життя неморальне й напевне жодних родинних зв’язків не мали.

Ми хочемо нагадати Капітулу, що майстер Дегерлунд, учень та улюбленець архімайстра Ортолана, є видатним науковцем, спеціалістом у царині генетики, має величезні, майже неоцінимі досягнення в царині трансгуманізму, інтрогресії та родоутворення. Дослідження, які майстер Дегерлунд проводить, можуть виявитися ключовими для розвитку та еволюції людської раси. Як відомо, людська раса поступається расам нелюдським із точки зору багатьох фізичних, психічних та психомагічних рис. Експерименти майстра Дегерлунда, що полягають у гібридизації й сполученні генофонду, мають на меті— спочатку— зрівняння людської раси з расами нелюдськими, а в довгостроковій перспективі— через видоутворення— домінацію над ними й цілковите підпорядкування нелюдських видів. Ми, певно, не мусимо пояснювати, наскільки є капітальним значення таких речей. Було б жахливо, аби якісь дрібні інциденти сповільнили або й загальмували прогрес вищеозначених наукових праць.

Що ж до самого майстра Дегерлунда, то дослідницька група комплексу Ріссберг бере повну відповідальність за медичну над ним опіку. У майстра Дегерлунда вже було діагностовано раніше нарцисистичні схильності, відсутність емпатії та легкий емоційний розлад. У часи, що передували скоєнню вчинків, у яких його звинувачують, цей стан посилився аж до проявлення симптомів афективного біполярного розладу. Можна стверджувати, що в момент скоєння вчинків, у яких його звинувачують, майстер Дегерлунд не контролював своїх емоційних реакцій і мав занижену схильність відрізняти добро від зла. Можна прийняти, що майстер Дегерлунд був non compos mentis, eo ipso[35] тимчасово втратив осудність, тож кримінальної відповідальності за приписувані йому вчинки нести не може, бо impune est admittendum quod per furorem alicuius accidit[36].

Майстра Дегерлунда було розміщено ad interim[37] у місці секретної локалізації, де він лікується й продовжує свої дослідження.

Вважаючи справу закритою, ми прагнемо звернути увагу Капітулу на констебля Торквіля, що проводить слідство в справі інцидентів у Темерії. Констебль Торквіль, підвладний бейліфа в Горс Велені, знаний як сумлінний функціонер та палкий захисник права, у справі вищепойменованих інцидентів виказує зайве завзяття та йде рішуче невластивим, з нашої точки зору, слідом. Належало б вплинути на його начальників, аби вони трохи той запал угамували. А якщо це не матиме наслідків, варто було б продивитися дані констебля, його дружини, батьків, дітей та далеких родичів під усіма поглядами на життя особисте, на їхнє минуле, можливі злочини, справи майнові та сексуальні вподобання. Ми пропонуємо контакт з адвокатською конторою «Кодрінгер і Фенн», чиїми послугами, як можемо нагадати Капітулу, користувалися ми трьома роками раніше з метою дискредитувати й компрометувати свідків у так званому «зерновому скандалі».

Item, ми прагнемо звернути увагу Капітулу, що в цю справу виявився, на жаль, вплутаний відьмак, що зветься Ґеральтом із Рівії. Він мав безпосереднє відношення до інцидентів у поселеннях; ми також маємо підстави припускати, що пов’язує він ці випадки з особою майстра Дегерлунда. Також і цього відьмака належить утихомирити, якщо він почне надто глибоко копатися в цих обставинах. Звертаємо увагу, що асоціальна позиція, нігілізм, емоційна нестабільність та хаотична особистість згаданого відьмака можуть спричинитися до того, що одного застереження може виявитися non sufficit[38] й виявляться необхідними екстремальні засоби. Відьмак є під нашим постійним наглядом, і ми готові подібні засоби застосувати, якщо, звісно, Капітул це схвалить та рекомендує.

У надії, що це пояснення виявиться для Капітулу достатнім для закриття справи, bene valere optamus[39] та залишаємося з найвищою повагою

за дослідницьку групу комплексу Ріссберг

semper fi delis vestrarum bona amica[40]

Бірута Анна Маркветта Ікарті manu propria[41]

Платити ударом за удар, презирством за презирство, смертю за смерть, та платити з великими відсотками! Око за око, зуб за зуб, у чотири, у стократ!

Антон Шандор ЛаВей. Біблія Сатани

Розділ 17

— Саме вчасно, — похмуро сказав Франс Торквіль. — Устиг ти, відьмаче, точнісінько на видовище. Зараз почнеться.

Лежав він навзнак на ліжку, блідий, наче побілена стіна, із волоссям мокрим від поту та приклеєним до лоба. На собі мав тільки полотняну сорочку з льону, яка відразу навіяла Ґеральтові думки про ту, у якій у гроб кладуть. Ліве стегно, від паху аж до коліна, обгортала просякнута кров’ю пов’язка.

Посередині кімнати поставлено було стола, накритого простирадлом. Низький типчик у чорному каптані без рукавів викладав на стіл інструменти: по черзі, один за одним. Ножі. Кліщі. Долота. Пилки.

— Одного мені шкода, — заскреготів зубами Торквіль. — Що дістати я їх, сучих синів, не зумів. Воля богів, не писано мені те було… І вже не буде.

— Що сталося?

— Те саме, суча лапа, що в Тишах, Роговизні, Сосниці. Тільки що нетипово, на самому краєчку