Читати книжки он-лайн » Сучасний любовний роман 💑💕📚 » В кроці від кохання, Олександра Малінкова

Читати книгу - "В кроці від кохання, Олександра Малінкова"

103
0

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 61 62 63 ... 93
Перейти на сторінку:
ГЛАВА 38

     Інна.

     Впурхую в кав’ярню. Шукаю очима подругу Карину.

     Побачила!

     Радо махаю рукою і крокую до неї. По дорозі звертаю увагу на всіх чоловіків, які лише є в цьому приміщенні. 

      “А що такого? Може зустріну свою долю!”

- Привітики! - протяжно промуркотіла Карина, піднялася і ми розцілували у щоки одна-одну.

- Привііііт! - обійняла подружку. - Як добре, що ти мені сьогодні зателефонувала! Ти так мене виручила! Можна навіть сказати, врятувала! 

    Ми присіли і зробили замовлення! Ще одна кава не завадить! Хочу змити хоч чимось цей неприємний присмак в роті! Гидота, та їх відмінна арабіка!

- Розповідай! Хочу знати все до дрібних подробиць! - нетерпляче зауважила Карина. - Марк нарешті зробив тобі пропозицію?

     “От же ж! Одразу в лоб неприємне питання! Зізнатися одразу? Чи клеїти дурепу і розповідати про наші “ідеальні стосунки”? Здається, з ким-ким, а з Кариною цей номер не пройде! Занадто добре одна-одну знаємо!

- Ти сама, куди зникла на цілі два тижні!? - переводжу тему розмови.

- Я… - зробила паузу вона і почала нібито поправляти комірець своєї сорочки, а все для чого? Щоб я помітила камінець, який яскраво виблискує на її пальчику. - Заяяя, возив мене на Балі!

     Її підкачані губи розплилися в задоволеній посмішці.

- Ой, щось в око потрапило! - вона дістала дзеркальце з сумки й почала штрикати свої нарощені вії, такими ж нарощеними та довжелезними кігтями-пазурями!

      “Це тобі моя заздрість, люба, боком вилазить!”

- Мої вітаннячка! - промовляю, а сама думаю, що премія “Оскара” мені не завадить.

- То від чого я там тебе врятувала? - ліниво перепитує, а сама вже переключилася на десерт, який нам щойно приніс офіціянт.

- Та так! - сумно зітхнула я, і нарешті зробила ковток “нормальної” кави. - Записав мене до їх сімейного лікаря. А я терпіти не можу лікарів, ти ж знаєш!

- А що таке? - кліпає на мене Карина. - Ти захворіла?

     “Що таке, що таке! Наче ти не знаєш? Не ти мені порадила повідомити Марку, що я завагітніла?”

- Ну, типу вагітна! - відповідаю їй.

- Ой! Вітаю! Тепер вже Марк точно має на тобі одружитися! - задоволено плескає у долоні дівчина.

     “Блін, Карино! Зберись! Пам’ять, як у рибки, дві ходки по акваріуму і життя спочатку!”

- Дякую! - відповідаю з пісним виразом на своєму обличчі.

- Щось не так? - перепитує приятелька.

     “Бінко! Кицю! Щось не так! Дитини немає! А так би, було все супер!”

- Почекай! Вагітним каву не можна. - робить спробу забрати моє горнятко.

- І скакати на вечірках до ранку теж… - намагаюся навести її на вірну відповідь, але бачу по очам, що там у мозку “порожнеча”.

- Ой, вчорашня  суперська вечірка, я так шкодую, що не змогла з Вами бути! - плачеться Карина. - Стоп!

- То ти не вагітна? - вигукнула вона.

- Тихіше! Ще вийди і проскандуй! - шикаю їй я.

- Вибаааач! - переходе на шепіт. - То ти не вагітна?

- Прикинь! - їдко кидаю, ну нарешті їй дійшло.

- А Марк знає? - чергове дурнувате питання.

     Хоча, якщо вже мова йде зараз про розум, то я сама ледве не спалилася! Хтось наче за язика мене смикнув з тією кавою, коли я була у Марка на роботі. Дурепа! А все чому? Бо майже не спала і куняла в таксі доки їхала до нього! А приперло мене туди, бо стонадцять пропущених викликів від нього.  Я ж мала перевірити, чи він випадково не дізнався, що  не ночувала вдома. Добре, що цього разу пронесло!

    Ну не могла я не потрапити на ту вечірку. Стільки цікавих чоловіків! Море халявної випивки! Танці до ранку! І не лише танці! Ох, аж голова паморочиться від споминів! 

    Але зараз в пріоритеті моє забезпечене майбутнє. Треба бути дурепою, щоб прогавити таку можливість! Шкода, що Марк зовсім не такий йолоп, як вже тепер “наречений” Каринки. Ох! Комусь все, а комусь - одні нерви!

- А Марк ще не знає! - видихаю я. 

- І як ти з цього всього виборсаєшся? - цікавиться вона.

     “То ти мені порадь! Люба подружко! Твій план розіграла як не як!”

- Не знаю! - починаю хлюпати носом, але на всяк випадок ковзаю поглядом на всі боки, чи випадково якийсь цікавий чоловік не спостерігає за нами в цей час. - А що б зробила ти?

- Я? - задумливо перепитує товаришка. - Активно б кохалася, щоб завагітніти по справжньому!

    “Легко сказати! От тільки Марк вперто ігнорує всі мої “хочу”! А від когось… Наче він такий вже бовдур і не вимагатиме скринінгу на підтвердження його батьківства! І залишусь з “причепом” і без грошей!”

      Ганебна ситуація. Не знаю, чим я думала, коли це планувала! 

     Все через те, що він почав себе по іншому поводити. Я відчула, що ось-ось його втрачу! Може в Марка вже з’явилася інша… 

      Може!

      Звідки мені знати!?

     Навіть смішно пригадати, приревнувала до картини, яка висіла на стіні в його домівці… Ще й ці постійні концерти незнайомки, які він з періодичністю відвідує!

      Дістало! Ця невизначеність вбиває! І хованки теж! Рано чи пізно він здогадається про вагітність! Навіть час не на моєму боці!

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 61 62 63 ... 93
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «В кроці від кохання, Олександра Малінкова», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "В кроці від кохання, Олександра Малінкова"