Читати книгу - "Стежка навколо вогню, Лариса Лешкевич"

– Ні.

– Що ти відчуваєш?

– Втому. Ще дуже хочу помитися і переодягнутися. 

–  А сила? – обережно запитав Даегар.

– Не знаю... Але мені дуже спокійно. Так спокійно, як, здається, ніколи в житті не було! – вона слабко посміхнулася і на мить притулилася губами до його губ. 

– Я вирішив, що тобі буде краще прокинутися поруч зі мною, у Лянсиді, – він утримав її голову, продовжуючи обмацувати обережним поцілунком її прохолодні сухі губи.

Ілма трохи помовчала, збираючись із думками. 

– Чи згадаю, що трапилося зі мною там, на іншому боці? Чи не згадаю? Може, в легендах нічого не сказано про дороги, якими проходили шукачі  магії саме тому, що вони нічогісенько  не пам'ятали?

– Або всі розповіді про те, що силу можна пробудити – не більше, ніж вигадка, – припустив  Даегар.