Читати книгу - "Небо над Іраном ясне"

        Також абсурдні заяви, що в наш атомний вік застаріло поняття соціальної справедливості й боротьби зі злом, грабежами і вбивствами. А твердження про те, що іслам протистоїть всьому новому, точно так, як і слова скинутого Мохаммеда Реза Пахлаві, що "вони в нашу еру хочуть подорожувати верхи на ослах", є не що інше, як дурні звинувачення. Оскільки, якщо під "проявами цивілізації" і "всім новим" розуміються нові відкриття, винаходи і розвинена промисловість, пов'язана з розвитком і цивілізацією людства, то іслам та інші монотеїстичні релігії ніколи не виступали проти них і не будуть виступати. Навпаки, в ісламі і Корані підтримується значення науки і промисловості. Однак якщо під цивілізацією, оновленням і змінами мають на увазі (як про це говорять деякі професійні інтелектуали) свободу заперечення всього, розпусту, проституцію, гомосексуалізм тощо, то проти цього виступають усі релігії, вчення і тверезомислячі люди. Хоча прозахідні і просхідні елементи в своєму сліпому наслідуванні поширюють і такі віяння.

        Друга, більш витончена група ворогів ісламу вважає, що релігія стоїть окремо від управління державою і від політики. Слід сказати цим невігласам, що в Священному Корані і Сунні йдеться більше про політику й управління державою, ніж про інші проблеми. І навіть велика частина ісламських заповідей, що стосуються богослужіння і поклоніння Богові, має політичний характер, і нехтування ними приносить багато біди. Пророк ісламу створив державу на зразок інших держав світу, однак метою його був розвиток соціальної справедливості. Перші ісламські халіфи мали велику владу. Правління Алі Ібн Абу Таліба також переслідувало цю мету, будучи одним з історичних прикладів для нас. Після смерті Алі ісламське правління поступово стало тільки називатися ісламським, і зараз існує ще багато держав, що претендують називатися ісламськими і заявляють про прямування шляхом ісламу і його Пророка. В цьому заповіті я тільки побіжно вказую на цю проблему і сподіваюся, що письменники, історики і суспільствознавці допоможуть мусульманам позбутися цієї помилки. Все що вже сказано і буде сказано про те, що Пророк та імами займалися тільки духовними справами і залишали без уваги мирські питання влади і управління, і що Пророк та імами утримувалися від цього і ми теж повинні чинити так само, є гнітючою оманою, яка призводить до занепаду мусульманських народів і відкриває дорогу кровожерливим колонізаторам. Адже відкидаються і вважаються неприйнятними тільки сатанинські держави, диктатура і пригнічення для досягнення панування і заради порочних мирських цілей, накопичення багатств, прагнення до влади і все те мирське, що відриває людину від Бога. А держава справедливості, держава в інтересах знедолених, усунення жорстокості і насильства є тією, до якої прагнули Сулейман Ібн Дауд, Пророк ісламу і їм подібні. Створення такої держави є найбільший обов'язок і найбільше служіння Господу, як і те, що така держава повинна проводити свою політику. Пильний і прозорливий народ Ірану має нейтралізувати ці антиісламські змови, а публіцисти і літератори повинні допомогти йому в цьому і вкоротити руки сатанинським змовникам.

        в) Однією з таких змов, можливо найбільш злісною і підступною з них, є поширення по країні чуток про те, що Ісламська Республіка нічого не зробила для народу. О, нещасний народ! Він з таким піднесенням жертвував собою заради свого звільнення від деспотичного шахського режиму, а отримав режим ще гірший, гнобителі стали ще нахабнішими, пригноблені піддаються ще більшому пригніченню. Стверджують, що в'язниці забиті молоддю, з якою пов'язані наші надії на майбутнє країни, а тортури стали ще страшніші та більш нелюдські, ніж ті, що були при колишньому режимі. Кажуть, що в ім'я ісламу кожен день когось страчують і що даремно назвали цю республіку ісламською, бо зараз стало ще гірше, ніж було при Реза-Хані та його синові. Заявляють, що народ ситий по горло труднощами і стрімко зростаючою дорогожнечею, що влада веде країну до комунізму, забираючи майно, і люди позбавлені всілякої свободи і так далі, і тому подібне. Все це робиться навмисно і за планом, свідченням чого є та обставина, що ці чутки регулярно з'являються відразу всюди і про них говорять на кожному перехресті. І в таксі, і в автобусах, і на вулицях групи людей, - усі говорять про одне й те ж. А як тільки слух трохи застаріє, з'являється інший. І, на жаль, деякі особи з числа духовенства, що не відають про сатанинські підступи, зіткнувшись з одним або двома розповсюджувачами таких чуток, починають думати, що так воно і є. А вся проблема в тому, що багато з тих, хто це слухає і вірить всьому цьому, нічого не знають про становище в світі, про революцію і події, що відбуваються після революції, і про ті труднощі, які супроводжують її, точно так, як вони не мають правильного уявлення і про ті зміни, які зараз відбуваються на благо ісламу. Нічого не бачачи і не знаючи, вони помилково або свідомо починають вірити чуткам.

        Я закликаю - не критикуйте, не лайте і не вставляйте палиці в колеса, поки не вивчите сучасну обстановку в світі і не порівняєте Ісламську Революцію в Ірані з іншими революціями, поки не познайомитеся з обстановкою в інших країнах під час революцій і після них, поки не візьмете до уваги труднощі і проблеми нашої країни, залишені у спадок нам правлінням Реза-Хана та Мохаммеда Рези. Я маю на увазі такі аспекти цієї спадщини, як сильна і згубна залежність, становище у міністерствах і відомствах, стан економіки й армії, проблеми, пов'язані з розважальними закладами і продажем спиртного, атмосфера розбещеності і вседозволеності у всіх сферах життя. Не судіть, доки не приймете до уваги положення в галузі освіти, обстановку в школах і університетах, поки не врахуєте також і ситуацію в кіно, в центрах розваги, поки не зрозумієте становище молоді, жінок, духовенства, праведних віруючих і борців за свободу, становище скромних цнотливих жінок і стан мечетей в шахський час, поки не познайомитеся зі справами страчених і засуджених, зі становищем ув'язнених у в'язницях, поки не розглянете становище капіталістів, землевласників і спекулянтів, поки не ознайомитеся з правосуддям і революційними трибуналами і не порівняєте все це з колишнім правосуддям і судами, поки не познайомитеся з діяльністю депутатів Маджлісу Ісламської Ради і членів уряду, губернаторів провінцій та інших чиновників, що з'явилися в наш час, і не порівняєте все це з тим, що було раніше; поки не порівняєте діяльність нинішнього уряду і Руху Становлення в селах, позбавлених найелементарніших благ, в тому числі питної води та лікарень, з тим, що творилося