Читати книгу - "Мертве царство: Казки про мерців, упирів, привидів"

і під землею знайдем. А де ж твій Кощей?

— Десь полетів по світу.

Вони її просять:

— Як він прилетить, випитай у його гарненько, де його смерть.

Царівна отвічає:

— Добре. Пристану до нього гарненько, все випитаю.

Як прилетів Кощей Безсмертний, царівна стала його випитувати.

— Який ти сильний, нікого не боїшся, де ж твоя смерть?

А Кощей отвічає:

— Ніхто ще в світі мою смерть не находив і не найде, ніхто мене не вб'є. А смерть моя на морі на окіяні, на острові на Діяні. На тім острові є дуб, а під тим дубом сундук, а в тім сундуку заєць, у зайці качка, а в качці яйце, у тому яйці моя смерть.

На другий день приїхав Іван-царевич і Булат-молодець, а царівна й розказала їм, де Кощеєва смерть. Сіли вони на добрих коней і поїхали шукать Кощеєву смерть. Їхали вони, їхали, кончили всі продукти, стали голодувати. Дивляться — біжить собака. Булат-молодець і каже:

— Уб'ю я цю собаку та з'їмо її.

А собака одвіча чоловічим голосом:

— Не убивай мене, добрий молодець, я вам у пригоді стану.

Ідуть дальше, на дереві сидить орлиця. Булат-молодець каже:

— Уб'ю я цю орлицю, з'їмо її.

Орлиця отвічає:

— Не вбивай мене, добрий молодець, я тобі в пригоді стану.

Дійшли до самого берега, на березі лізе рак. Булат-молодець говорить:

— Давай хоч цього рака з'їмо.

Рак одвічає:

— Не їжте мене, добрі молодці, з мене толку мало, а лучче я вам велику службу сослужу.

Покинули вони й рака. Дивляться — пливуть рибалки. Булат-молодець почав гукати:

— Перевезіть нас на острів!

Рибалки не одказалися, взяли їх обох і перевезли. Ідуть Іван-царевич і Булат-молодець по острову і бачать недалеко росте сильний дуб. Булат-молодець схватив і одним махом вирвав дуб із коренем. Глянув, а внизу сундук. Булат-молодець дістав сундук, зірвав кришку, а з сундука вискочив заєць і побіг. Іван-царевич як крикне:

— От коби це була собака, вона б зловила зайця.

Не вспів крикнуть, коли та сама собака, що вони її не вбили, вже спіймала і несе в зубах зайця.

Булат-молодець схватив, розірвав зайця надвоє, а із зайця вилетіла качка і полетіла під небеса.

Іван-царевич каже:

— От якби оце була та орлиця…

Дивляться — а орлиця вже несе качку.

Булат-молодець схопив качку, розірвав надвоє, а з качки вилетіло яйце і покотилося в море.

Іван-царевич говорить:

— От щоб був той рак, ми б дістали яйце з моря.

Глянули, — а той рак уже котить яйце.

Схватив Булат-молодець яйце, поклав у карман, і стали вони знов рибалок гукать, щоб перевезли їх до берега. Ті перевезли.

Сіли вони на коней і поскакали до Кощеєвої хати. Приходять, а Кощей якраз дома походжає і хвалиться своєю силою синові.

А ці підкралися, та:

— Ах ти хвастун, ти думав, що твою смерть ніхто не знайде?!

Та тільки цок тим яйцем Кощеєві по лобі, а він перекинувся і здох.

Забрали вони царівну і давай тікать. Їхали вони, їхали, поки застала їх ніч. Булат-молодець говорить царевичу:

— Лягайте ви отдихать, а я стерегтиму.

Пройшло врем'я так як до півночі, прилітають три голубки. Вдарилися об землю, поробились красавицями (а то були Кощеєві сестри) і почали говорить:

— Ну, Іван-царевич і Булат-молодець, убили ви нашого брата, забрали невісточку царівну, не буде і вам добра: як приїде Іван-царевич додому, схоче похвалитися царівні своїм добрим конем, котрим він усе врем'я їздив, кінь вирветься і вб'є Івана-царевича. А хто це чує і скаже, той по коліна кам'яним зробиться.

Сказали, перевернулись знов голубками і полетіли.

Іван-царевич і Булат-молодець рано встали і двинули в дальню дорогу. Їхали-їхали, поки не застала їх темна ніч. На другу ніч Булат-молодець каже:

— Лягайте отдихать, я знову стерегти буду.

І знов, як опівночі, прилітають ті самі три голубки. Вдарились об землю, поробились красавицями і говорять:

— Ну, Іван-царевич і Булат-молодець, убили ви нашого брата, забрали нашу невісточку, не буде і вам добра. Приїде Іван-царевич додому, схоче похвалитися царівні своєю коровою, з котрої змалечку молоко їв, корова вирветься і заколе Івана-царевича. А хто це чує і скаже, той по пояс кам'яним стане.

Сказали, перекинулись голубками і полетіли.

На третій ранок Іван-царевич і Булат-молодець знов їдуть дальше. Настигла їх і третя ніч.

Булат-молодець каже:

— Лягайте отдихать, а я стерегтиму.

Знов так, як опівночі, прилітають ті самі три голубки. Ударились об землю, зробились красавицями і говорять:

— Ну, Іван-царевич і Булат-молодець, убили ви нашого брата, забрали нашу невісточку, не буде і вам добра: приїде Іван-царевич додому, схоче похвалитися царівні своєю собачкою, з которою все врем'я змалечку гуляв, собака збіситься і порве Івана-царевича. А хто це чує і скаже, той весь кам'яним стане.

На четвертий день вони вже дома. Спершу Іван-царевич хоче похвалитися царівні своїм конем:

— Давай я покажу тобі свого коня, на которому я змалечку їздив.

Вивели коня, кінь як скоче, аркан порвав і прямо на Івана-царевича. А Булат-молодець як побачив, вихватив саблю і зарубав коня. Спас Івана-царевича від вірної смерті — кінь би задавив його.

Іван-царевич нічого не зна, що той спас, і дуже розсердився на Булата-молодця.

На другий день Іван-царевич хоче царівні похвалитися своєю коровою, котра змалечку давала йому молочко. Корова порвала аркан, заревла і наставила роги прямо на Івана-царевича.

Булат-молодець вихватив саблю, зарубав і корову.

Ще більше розсердився Іван-царевич, насилу його царівна вгамувала.

На третій день хоче Іван-царевич похвалитися царівні своєю собакою.

Вивели собаку, а вона вирвалась і роззявила рот прямо на Івана-царевича.

Булат-молодець вихватив саблю і перерубав надвоє собаку.

Іван-царевич розлютувався, вирвався від своєї царівни і закричав:

— Приказую казнити Булата-молодця!

А Булат-молодець і говорить:

— Чим ти маєш мене казнить, лучче я сам помру, стій — розкажу тобі всю правду. Як ви перву ніч спочивали, а я стеріг вас, налетіли голубками Кощеєві сестри і сказали: «За те, що ви убили нашого брата і забрали нашу невісточку, не буде вам добра: як тільки схоче Іван-царевич дома похвалитися царівні своїм конем, кінь одірветься і уб'є його…»

Тільки то промовив Булат-молодець і зразу зробивсь по коліна кам'яним. А сам далі продовжує розказ:

— На другу ніч, як ви спочивали, а я стеріг вас, ті Кощеєві сестри знов прилетіли і сказали: «Ну, Іван-царевич і Булат-молодець, убили ви нашого брата, забрали нашу невісточку, не буде і вам добра: як тільки схоче Іван-царевич дома царівні похвалитися своєю коровою, з котрої змалечку молочко їв, корова одірветься і заколе його…» — Тільки то промовив