Читати книгу - "Тінь перемоги"

займався зовсім іншою справою. Розділ 16
І ЗНОВУ НА СИЧОВКУ!

Прибуваючи у війська на фронті, мені відразу вдавалося охопити обстановку, взяти в свої руки нитки управління і повернути події в потрібному напрямку.

«Красная Звезда» 18 лютого 1998. Маршал Радянського Союзу Г. К. Жуков 1.

Сталінградський контрнаступ задумувався як операція другорядна. Про це будь-який бажаючий може знайти достатньо свідчень у мемуарах учасників цієї операції. Маршали Радянського Союзу А. М. Василевський, К. К. Рокосовський, А. І. Єременко, головний маршал артилерії Н. Н. Воронов та інші повідомляють, що, завершивши оточення німецьких військ під Сталінградом, радянські командири з подивом виявили: німецьких дивізій в котлі виявилось у три рази більше, ніж передбачалося. Радянське командування мало намір оточити в районі Сталінграда 7-8 німецьких дивізій, а їх виявилося 22. Інакше кажучи, операція під Сталінградом задумувалася не настільки грандіозна, якою вона вийшла насправді. Результат під Сталінградом очікувався втричі скромніший. А головна операція готувалася на Західному напрямку. Знову планувався прорив біля Ржева, Сичовки і Вязьми в напрямку Ризької затоки. Жуков знову робить ту ж роботу: координує дії Калінінського і Західного фронтів. Крім того, наступу двох фронтів сприяють війська Північно-Західного і Брянського фронтів.

Для проведення цієї грандіозної операції були зібрані сили більші, ніж для проведення контрнаступу під Сталінградом. Під командуванням Жукова на цей раз - майже два мільйони солдатів і офіцерів, 3300 танків, більше тисячі бойових літаків, 24 тисячі гармат і мінометів. Сумарна бойова вага радянських танків, що залучаються до цієї операції в 2,8 раза перевищувала бойову вагу всіх німецьких танків, які Гітлер 22 червня 1941 року кинув на Радянський Союз.

І ось цю операцію в листопаді-грудні 1942 року Жуков знову провалив.

Там, де був Жуков, - ганебна поразка, ріки крові, піраміди солдатських кісток і майже дві тисячі згорілих радянських танків. Це - на додаток до того, що в цьому районі було вже укладено в землю з січня по серпень. А під Сталінградом, де Жукова не було, - перемога.

2.

Черговий провал Жукова під Сичовкою, Ржевом і Вязьмою з нашої історії випав. Про нього забули. А вже якщо хто з допитливих дослідників поцікавиться, де ж був великий стратег Жуков у момент початку Сталінградської стратегічної наступальної операції, то для таких була підготовлена відповідь: Жуков перебував на другорядному напрямку, там він проводив відволікальну операцію.

За часів Брежнєва вся ідеологічна машина Радянського Союзу працювала на роздування культу особи Жукова. У ті славні часи маршала Василевського, якому було вже 82 роки, якому залишався рік до смерті, змусили написати: «13 листопада... було наказано Жукову приступити до підготовки відволікальної операції на Калінінському і Західному фронтах, а на мене було покладено координацію дій трьох фронтів сталінградського напрямку при проведенні контрнаступу». («ВИЖ» 1977 № 11, стор.63)

Правда, цікаво? 19 листопада 1942 року починається грандіозна наступальна операція під Сталінградом, яка повинна переламати хід війни на нашу користь, а за тиждень до цього, 13 листопада, превеликому полководцю ХХ століття, заступнику Верховного головнокомандувача генералу армії Жукову ставлять завдання проводити відволікальну операцію зовсім в іншому місці! Невже, відволікальну операцію не можна доручити Конєву, Говорову, Рокосовському, Голікову, Толбухіну, Баграмяну, Бірюзову, Воронову, Малиновському або ще кому? Чому у всіх операціях Сталін посилав Жукова на головний напрямок, а в ході Сталінградської стратегічної наступальної операції послав на другорядний напрям проводити відволікальну операцію?

Відповідь проста: операція під Сичовкою, Ржевом і Вязьмою в листопаді-грудні 1942 року не була відволікальною, вона була головною. Жуков її провалив, тому заднім числом її опустили в розряд другорядних і відволікальних.

3.

Операція на Західному стратегічному напрямку в листопаді-грудні 1942 року не була відволікальною, бо відволікальна операція завжди за часом передує головній операції. Спочатку фокусник чимось присипляє нашу пильність, а потім дістає з чорного капелюха білого кролика. Спочатку підручні кишенькового злодія показують нам чужий гаманець: не ви впустили? І тут же сам кишеньковий злодій ласкавим рухом веде наш тугий гаманець. Спочатку одеський злодій Беня Крик підпалює будинок навпроти поліцейської дільниці, потім, коли поліцейські кидаються на допомогу сусідів, він влаштовує пожежу в поліцейській дільниці. Спочатку боєць робить обманний рух, потім б'є. Так і на війні: спочатку наноситься відволікальний удар на другорядному напрямку, потім - основний на головному.

Контрнаступ під Сталінградом почався 19 листопада 1942 року, а «відволікальний» наступ Калінінського і Західного фронтів - 25 листопада 1942 року. Запитаємо: яка ж з цих операцій повинна відвернути увагу противника?

Операція Калінінського і Західного фронтів не була другорядною і відволікальною, бо в ній брало участь більше військ, ніж у наступі під Сталінградом. У Жукова у складі Калінінського і Західного фронтів було 15 загальновійськових, 2 ударні, 1 танкова і 2 повітряні армії. Крім того, цьому «відволікальному» наступу сприяли війська Північно-Західного і Брянського фронтів. Це ще 7 загальновійськових, 1 ударна і 2 повітряні армії. Крім того позаду цього угруповання знаходились одна загальновійськова (68-а) і дві резервні (2 і 3-я) армії. Всього в Жукова 23 загальновійськові, 3 ударні, 1 танкова, 4 повітряні і 2 резервні армії.

У Василевського під Сталінградом 10 загальновійськових, 1 танкова і 3 повітряні армії.

Яка ж із цих операцій головна, яка відволікальна?

Наступ Калінінського і Західного фронтів за сприяння Північно-західного і Брянського фронтів у листопаді-грудні 1942 року не був відволікальним, і це ми дізнаємося з книжки самого Жукова. Ось директива Калінінському і Західному фронтам віддана 8 грудня 1942 року. Найближче завдання Західному фронту: