Читати книгу - "(не) Покірне Щастя, Джулія Рейвен"

Розділ 22.2.

Рідне місто привітало Олександру похмурими обличчями втомлених пасажирів та сніговою зливою. Класика. Дівчина вимучено озирнулася в пошуках замовленого таксі й поправила лямку від важкої дорожньої сумки на плечі. Ще трохи і вона зможе полегшено видихнути у власній квартирі. Такій затишній і рідній, з її улюбленим безладом, з розкиданими за тільки відомим Саші алгоритмом речами і дрібницями по всіх кімнатах.

Рудій бестії хотілося скоріше скинути з себе забруднений дитячою сумішшю спортивний костюм і освіжитися під струменями прохолодної води. Переодягнутися у що-небудь, знайдене нашвидкуруч у гардеробі, і вирушити на розбірки з колишнім коханцем. Візит до лікаря вона перенесла на завтра. Сьогодні їй потрібно покарати одного нахабного і безпринципного мудака, який перейшов усі дозволені рамки розумного. Ніколи йому не пробачить зазіхання на найсвятіше: на її колекцію, на справу її життя.

Хвилин п'ять Саша пихтіла під дощем, намагаючись заштовхати в салон скромної шістки свої речі, бо в багажнику місця не було, як виявилося, водій там зберігав два мішки з картоплею з тещиної дачі й кілька десятків банок консервації. Сам він, і не подумав, допомогти дівчині. Замість цього таксист сховався від зливи в авто і з докорами чекав Олександру.

Покінчивши тортури з багажем, мокра і зла дівчина плюхнулася на заднє сидіння і гнівно пробурмотіла:

— Про чайові можете забути. Плата суворо по лічильнику.

— Ти б умилася для пристойності, а не лякала мене! — рявкнув у відповідь чоловік, рукою показуючи на плями і залишки їжі на одязі в Шури.

Ну що тут ще скажеш? Дім, милий дім. Повернення в рідне місто вийшло максимально невдалим. У літаку їй знову пощастило летіти поруч із молодою матусею і немовлям, яке, як і годиться дитині в тісному приміщенні, за всіма законами підлості, кричало і плакало без упину дві  години перельоту, а перед самою посадкою повернуло зі шлунка всю з'їдену суміш на Сашу. Волосся, обличчя, костюм — усе було в молочній липкій субстанції. Руда красуня тільки й змогла, що обтертися вологою серветкою і з розумінням видихнути. Скоро на неї теж чекають подібні пригоди з маленьким крикливим карапузом. І як вона буде з ними справлятися наодинці — вона не мала ні найменшого уявлення.

Шура ввімкнула мобільний, і в неї одразу ж вистрілила кулеметна черга пропущених повідомлень і сповіщень про дзвінки. Майже всі вони були з ательє із запитаннями "Куди вона зникла?" і "Що їм робити"? Кілька смс від брата з проханням позичити йому кілька тисяч гривень до зарплати.

"Ніхто й не сумнівався, що тобі потрібні гроші" — подумки хмикнула Олександра і перегорнула далі. Невідомі номери, дуже багато невідомих номерів, сповіщення, які не припиняли надходити протягом усього шляху додому. Але зараз її цікавив лише один. Назубок вивчений і заблокований номер її колишнього коханця. Спритними рухами пальців руда відьма знайшла той злощасний контакт і, влаштувавши йому вимушену амністію, натиснула на зелену іконку поруч із ним. Але механічний жіночий голос на тому боці підказав, що Борис у роумінгу і не може зараз відповісти.

— Чудово, він, виявляється, за кордоном, — злобно прошепотіла Саша, набираючи номер ще раз. Але спроба знову не мала успіху. Той самий голос повторив повідомлення про недоступність абонента. Ну нічого, значить, вона сама спочатку з'ясує всі подробиці в ательє, а потім візьметься і за пошуки безсовісного мудака.

Решту шляху Саша гуглила новини та будь-які згадки про майбутній показ і дивувалася все більше й більше. Коханець просто перевершив сам себе у своїй вигадливій помсті. Майбутня колекція Олександри Рябцевої отримала прекрасний відгук від відомих модних експертів і блогерів. І за всіма прогнозами мала посісти на вітчизняному і, навіть, зарубіжному ринках почесне місце. А це означало — розширення виробництва і відкриття десятків іменних бутиків у багатьох містах. Це означало, що вона вийде на новий рівень у своїй улюбленій справі. Точніше, вийшла б... Якби її ідеї нахабно не поцупили і не привласнили собі. Бо замість її номера, замість її електронної пошти, у всіх контактах було вказано один ненависний номер мобільного, який руда чортівка не могла не впізнати. Борис. Він усе це придумав. Він усе провернув за її спиною. І тільки він за все поплатиться.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍