Читати книгу - "Моя в борг, Джулія Ромуш"

Розділ 31.

Єва простягає мені келих з коктейлем. Я ж обертаюся на всі боки. Сподіваюся, що Аарон мене не покинув, а просто пожартував? Я соромлюся і почуваюся трохи ніяково. На відміну від Єви. Вона дивиться на мене з цікавістю. Цікаво, Аарон колись приводив своїх дівчат додому? Знайомив їх з родиною?

- Боїшся мене? - Єва примружується і вимовляє серйозним тоном. Від чого я гублюся ще сильніше.

- Я... що? Нііі, - відразу округляю очі й видаю у відповідь.

Дівчина ще кілька секунд продовжує мене сканувати поглядом, а потім голосно починає сміятися. Я ж не розумію, що робити, розслаблятися чи напружуватися набагато сильніше.

- У чоловіка цей тон запозичила, - засміявшись, починає говорити, - знаєш, як на дітях ідеально працює?

Підношу келих до губ і роблю великий ковток. Цікаво, а Кейн такий самий нестерпний, як і його молодший брат? Чи вони зовсім різні?

- А у вас з чоловіком і справді двоє дітей? - Підходжу ближче, сідаю на стілець. Мені справді цікаво.

- Дочка і син, - на обличчі Єви миттєво з'являється усмішка, і відразу стає зрозуміло, як сильно вона їх любить, - та й від Бакера.

- Я не... - Я знову червонію, Єва вміє вганяти в фарбу дуже майстерно. Цьому вона теж від чоловіка навчилася? - Я просто хотіла сказати, що ніколи б не подумала. Ви...

- Ти, - Єва одразу мене перебиває, - тільки на "ти".

- Ти дуже круто виглядаєш, - сподіваюся, що вона зрозуміє, що я хотіла зробити комплімент.

- Як для молодої матусі? 

Я знову панікую, бо не розумію, чи сприймає Єва все в доброму ключі чи ні. Ще трохи і я почну просити телефон, щоб зателефонувати до Аарона. Буду в паніці просити повернутися його назад. 

- Та жартую я, ти просто так смішно реагуєш, що я не змогла втриматися, - взявши свій келих, Єва сідає навпроти мене, - повір, я та, хто тебе чудово розуміє. Я знаю, як діють Бакери, коли їм хтось подобається. Щоб ти розуміла, Кейн викрав мене з моєї ж квартири. Просто виніс з під'їзду і відвіз куди йому було потрібно.

– Як? - Мої очі округляються. Отже, не лише молодший з тарганами в голові?

- Отак, я йому сподобалася. Він став настирливо доглядати, чим налякав мене до крику. А потім вирішив не пригальмовувати, а гнати на всій швидкості. Бакери з тих, хто входить через вікно, якщо ти зачиняєш двері. Настирні хлопці.

Я готова зараз підписатися під кожним словом. Так звані "залицяння" Аарона лякали мене до крику.

- Чесно скажу, коли чоловік сказав, що відвозить мене до дружини Аарона, я трохи була в шоку. 

З горла виривається смішок. Я сама була шокована тим, як це вийшло. І за яких обставин. Ще недавно я тікала від Бакера куди очі дивляться і мріяла опинитися від нього якнайдалі.

- Так, новина трохи несподівана.

Роблю ще один ковток. Все ще не знаю, що мені можна розповісти Єві, а що не можна. Наскільки відверто вони з чоловіком діляться всім? А що розповідав Аарон братові? Боже, як все складно. Але й мовчки сидіти не можна.

– Ви довго зустрічалися? Чому це все трималося в таємниці? - Єва починає закидати мене питаннями. А коктейлю в моєму келиху стає дедалі менше.

- Не зовсім... ні...

- До остраху хочу дізнатися, як цей настирний хлопець за тобою доглядав, - Єва явно розраховує на романтичну історію, якої в мене немає. 

Роблю глибокий вдих. Опускаю очі вниз. А потім різко підіймаю на Єву і видаю.

- Аарон викрав мене з весілля, - говорю швидше, ніж встигаю це обдумати.

Єва округляє очі й присвистує. Якщо вона і приголомшена, то дуже добре це приховує. Але здається... вона звикла до чогось подібного.

- Брата переплюнув. Прямо викрав-викрав? - Єва робить новий ковток. Очі починають блищати. Їй дуже цікаво.

- Забрав, посадив у машину, привіз до себе... - Тихенько видаю у відповідь. Наче пункти плану озвучую.

- Отже, ти та сама... - Тихо каже Єва, а потім швидко замовкає та встає зі свого місця. Йде до барної стійки. Я ж продовжую чекати, що вона продовжить. - Пішли до басейну? - Вона настільки різко змінює тему, що я давлюся своїм напоєм.

- Зачекай, ти сказала, що я та сама... Хто?

Єва ляскає віями й дивиться на мене так, ніби я щойно сказала щось незрозумілою їй мовою.

- Ти щойно сказала, та сама...

Підходжу ближче до Єви. Вона закидає голову і починає сміятися.

- Коктейль уже в голову вдарив, ти надто серйозно сприймаєш мої слова.

Закушую щоку зсередини. Чому мені здається, що вона зараз щось недомовляє?

- Ну що, пішли купатися. - Єва зривається з місця та йде до басейну. Мені нічого не залишається, як просто піти за нею. Вона тільки-но ясно дала зрозуміти, що нічого розповідати мені не збирається. І хто, чорт, тоді відповість на тисячу та одне запитання, від яких мене розриває?

Єва і справді виявляється веселою дівчиною. Теми Аарона ми більше не торкаємося. У басейн я не залажу, бо цієї ночі мені було погано і підіймалася температура. В будинок і справді приїжджає лікар, про якого говорив Кейн. Мене оглядають. Лікар каже, що нічого страшного, таке буває від перевтоми фізичної чи емоційної. Але сказав, щоб я не навантажувала себе і краще відпочила.

До кінця дня я відчуваю неймовірно сильну втому, тому відмовляюся від вечері й просто йду до своєї кімнати. Веселитися повною мірою не виходить, тому що я все частіше починаю думати про Аарона. Те, що Єва у чудовому настрої й не переживає, звичайно, надихає. Але ж я й не знаю, чи можливо подібні події норма для їхньої родини. А ось для мене все це надзвичайний стрес. Тому що у всьому, що сталося, є і моя вина. І дуже велика вина.

Приймаю душ, знаходжу в шафі футболку, переодягаюся і лягаю в ліжко.

У голові лише одні думки. Про Аарона. Чи все з ним добре? Коли він повернеться? Коли у Єви можна попросити, щоб вона зателефонувала чоловікові? Вранці вже можна? 

Серце в грудях починає битися частіше. Встаю з ліжка, підходжу до вікна. Виглядаю на подвір'я. Жодних нових машин у дворі немає. Розчаровано зітхаю. І замість того, щоб повернутися в ліжко, сідаю на підвіконня.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍