Читати книгу - "Магія крізь час, Мiла Морес"

136
0

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 65 66 67 ... 100
Перейти на сторінку:
Розділ 17

Я зависла над власним тілом. Брати схилилися навколішки, погладжують мене по черзі, Елім беззвучно ридає, Калеан і Кірам дивляться відсутнім поглядом. Монстр нікуди не подівся, він стоїть поруч, чогось чекає. Дженард відійшов убік, сперся однією рукою на дерево, другою тримається за груди. Він не страждає разом із моїми братами, про щось думає. Бачу, як його пальці тремтять. Хочу доторкнутися до нього, обійняти, заспокоїти, сказати, що я поряд. Але зараз я – безтілесна субстанція, привид, який скоро полетить у невідомість.

Продовжую спостерігати за тим, що відбувається. Дженард підійшов до братів, сів поруч, на моє тіло не дивиться, голова повернута на Калеана. Він говорить своїм фірмовим шепотом, який може чути лише той, до кого він звернений. Але чомусь його чую і я. Невже він знає, що я ще поряд?

- Його можна вбити лише за допомогою блискавки. Хто такий Діен?

- Тобі саме зараз треба говорити про це? – Калеан відповідає зло.

- Вона кликала його.

- Розум помутнів, вона плела щось незрозуміле, - старший брат заступається.

- Вона кликала громовержця. Хто такий цей в біса Діен? - Дженард сердиться. - Кличте його!

- Ми не знаємо, які в нього сили.

- Кличте!

- Та яка тепер різниця! – Елім розлютився.

- Я поверну її. Нам потрібна блискавка. Зараз же кличте його! Залишилося три хвилини! - таким лютим Дженарда я ще не бачила, він уже взяв на себе керівництво моїми братами.

- Віддай мені свою силу! - Величезний монстр повторює це вже всоте, але сам дій не робить, що виглядає дуже дивно.

Калеан замислився, я розумію, що він спілкується подумки. Він викликає Діена, причому це зв'язок в один кінець. Відповіді він не почує. Діен або погодиться допомогти, або ні.

Я не розумію, що там відбувається, але Дженард впевнено сказав, що поверне мене. Як він збирається це зробити? Він уміє відроджувати мертвих? Це і є його суперздатність, яка всім чомусь дуже потрібна, заради якої можна легко вбити?

- Ти можеш її повернути? – з надією запитує молодший брат.

- Так, - відповідає тим самим шепотом.

- Та що у вас за терміновість така? – поряд із чоловічою компанією з'явився Діен. - Та щоб тебе! – останнє кинуто на адресу монстра, який навис над усією компанією.

- Вбий його, - Елім киває Діену на громилу.

- Ні, почекай, - зупиняє Дженард.

- Аліта! Якого біса? - Діен присів поруч, поклав руку на моє плече. - Вона мертва?

Ніхто не зміг відповісти, всі схилили голови, тільки Дженард стоїть і дивиться на одну точку.

- Я не знаю, хто ти, але нам потрібна твоя допомога. Останнє, що сказала Аліта, - голос Дженарда здригнувся, - це твоє ім'я. Отже, вона знала, що ти можеш допомогти нам. Теонокса може вбити лише блискавка.

Діен підняв руки у напрямку вбивці.

- Не поспішай. Я зациклив час. У цій петлі його не можна вбити.

- Що ти зробив?

- Я відмотаю час назад, - Дженард проігнорував запитання, продовжив озвучувати свій план, - рівно до того моменту, поки він не проколов сонну артерію. Ти мусиш убити його, я вихоплю Аліту після першої блискавки. Калеан, підстрахуй.

- Ми правильно зрозуміли, – каже Кірам, – ти – маг-хронос?

Дженард кивнув.

- Та щоб тебе! - Діен вилаявся, додавши ще кілька смачних слів. - Цього не може бути!

- Будьте напоготові, залишилося дві хвилини, - Дженард опустив голову, руки розвів убік. -  І ще одне. Не кажіть Аліті, що тут сталося. Про сили я сам їй скажу, але про її смерть мовчіть.

- А якщо вона все зрозуміє? Дівчинка не дурна, - сказав Діен, на що отримав у відповідь гнівний погляд Дженарда.

- Якщо зрозуміє, так і буде. Приготувалися.

Чоловіки завмерли в очікуванні. Дженард знову розвів руки, схилив голову. На моє бездиханне тіло вже перестали звертати увагу. Монстр ще кілька разів вигукнув свою коронну фразу, але цього разу зрозуміла, що це повтор. Поза петлею часу виявилися тільки мої близькі, до них включили і Діена.

Цікаво, Дженард уже здогадався, що в мене з ним щось було? Як це приховати? Сподіваюся, що ми нічим не видали себе. Подумаєш, перед смертю я кликала іншого, але це нічого не означає. Тоді все було лише з однією метою. Я підказувала решті, хто їм може допомогти. Нехай навіть після моєї смерті. Я б нізащо не хотіла, щоб та ж доля спіткала моїх братів. Калеану потрібно повернутися до своєї коханої дружини, Кіраму до хлопця, а Елім ще повинен знайти свою призначену. Адже він навіть не знає, як це, любити когось більше за своє власне життя.

Між руками Дженарда утворився запорошений вихор, перед очима у зворотному перемотуванні промайнули всі попередні події. Я відчула на своїй шиї міцне кільце із задеревенілих пальців, але це викликало в мені відгук радості. Моє тіло зі мною. Я жива. Я все ще дихаю. Я існую.

Очі вловили короткий спалах, спрямований у мій бік. Це майнула блискавка Діена. Час для мене сповільнився. Лапа монстра послабила хватку. Я відчула, що падаю. Блискавки продовжують літати поруч, спочатку світла, потім темна, і так ще кілька разів. Теонокс видав гуркітливе виття, але відбити атаку не зміг. Величезні шматки кам'яної плоті впали на землю.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 65 66 67 ... 100
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Магія крізь час, Мiла Морес», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Магія крізь час, Мiла Морес"