Читати книгу - "Мій недолугий бос, Ксенія Стрілець"

Я: Привіт. Знову. Думаю, нам треба поговорити. Пообідаємо завтра?

Телефон з рук не випускаю, очікуючи, що доведеться його гіпнозувати деякий час, поки він відповість, але відповідь приходить майже миттєво.

Коваленко: Я заїду о четвертій до студії. Буде зручно?

Я: Так. 

Не дуже багато слів з нього вийшло. Сподіваюсь, що завтра наша розмова буде більш змістовною, бо інакше який в ній сенс.