Читати книжки он-лайн » Любовне фентезі 🧝‍♀️💘🗡️ » Монстр серед монстрів, Марія Власова

Читати книгу - "Монстр серед монстрів, Марія Власова"

121
0

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 66 67 68 ... 97
Перейти на сторінку:

Дивлюся на пляшку на столі й переводжу погляд на келих, вино в ньому набагато прозоріше за те, що я випила з келиха монстра. Коли, коли він встиг? Усе навколо кудись пливе, або це я втрачаю рівновагу і падаю на стіл, а потім з нього прямо в руки монстру. Він підхоплює мене за плечі, не звертаючи уваги на те, що впираюся з останніх сил. Очі раз у раз заплющуються, сил немає, замість того щоб кричати, я ледве бурмочу, губи не слухаються. Холодна долоня накриває мої очі, нібито хоче, щоб я здалася, заспокоїлася.

- Це було так необхідно? - звідкись здалеку чую роздратований голос Маратика.

- Уперта, - відчуваю, як великим пальцем погладжує мою щоку, - надто уперта і вже на межі. Білі дуже крихкі, якщо продовжити, зламаного не полагодиш.

Дивно, я чую, як вони говорять своєю мовою, але розумію, що вони кажуть, немов знаю цю мову.

- Це все моя помилка, Арталсі, мені не варто було, - винувато шипить заступник уже десь поблизу.

- Ти занадто слабкий, Маратсі. У цьому твоя головна проблема, і поки ти не викоріниш цю слабкість, не зможеш виконати свій обов'язок.

Монстр перемістив руку з обличчя на шию і підхопив під коліна. Паніка змушує сіпнутися в останній спробі вирватися і відкрити очі, але він не звертає на це уваги. Мене поклали на ліжко, відчула шкури під собою, у куточку свідомості зародилася паніка. Холодна, вкрита шрамами, долоня знову лягла на обличчя, змушуючи заплющити очі, тим самим переконуючись, що я вже здалася.

- Але все ж, чи не було б простіше, якби ми просто їй сказали, - запропонував заступник рідною для них мовою, але я її, як і раніше, чудово розуміла.

- Ні, - дуже різко шикнув на нього монстр, - ти не уявляєш собі, наскільки все складніше, ніж ти думаєш.

Долоня монстра невагомо пройшлася по моїй щоці, а потім він, ймовірно, відійшов і зашипів їх мовою, й цього разу я не зрозуміла, що саме. Зовсім скоро думки розчинилися і зникли, і свідомість покинула моє тіло.

1 ... 66 67 68 ... 97
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Монстр серед монстрів, Марія Власова», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Монстр серед монстрів, Марія Власова"