Читати книгу - "Ребекка"

Нам довелося вийти й привітати неочікуваних гостей. Як часто трапляється в подібних випадках, вони виявилися не єдиними. За півгодини прибув другий автомобіль, а потому до нас завітали ще троє місцевих, які прийшли пішки з Керріта; наш день було зіпсовано, ми розважали одну за одною компанії нудних знайомих, традиційно водили їх парком, влаштовували екскурсії трояндовим садом, прогулювались галявинами, а завершувалося все плановим оглядом Щасливої долини.

Звісно ж, вони лишилися на чай, і замість лінивого смакування сандвічами з огірком під каштаном ми мусили відбувати церемонію чаювання з усіма необхідними атрибутами у вітальні, що завжди викликало в мене відразу. Фріс, звісно, почувався як риба у воді, одним порухом брів він скеровував Роберта в потрібному напрямку, натомість я хвилювалася, мене дратували велетенський срібний запарник і чайник, якими я ніколи не вміла користуватись. Мені дуже важко було вловити ту мить, коли треба розвести чай окропом, і ще важче було зосередитися на світській балачці, що точилася довкола.

У такі миті Френк Кроулі виявлявся просто безцінним. Він забирав у мене чашки, передавав їх гостям, і коли мої відповіді починали здаватися більш невиразними, ніж зазвичай, через те, що вся моя увага зосереджувалася на срібному запарнику, Френк тихо й ненав’язливо вклинювався в розмову, звільняючи мене від відповідальності. Максим постійно перебував в іншому кінці кімнати, показував якому-небудь зануді книжку або ж звертав чиюсь увагу на картину, граючи роль ідеального господаря у своєму неповторному стилі; чаювання ж було справою другорядною, для нього воно не мало жодного значення. Його чай, залишений на підсобному столику за квітами, давно охолов, а ми з Френком мали задовольняти загальні потреби юрби: я обливалася потом коло чайника, а Кроулі сміливо жонглював булочками та пишними бісквітами. Про бал заговорила леді Кроуен, набридлива плаксива жінка, яка мешкала в Керріті. Запала одна з тих пауз у розмові, які трапляються під час будь-якого чаювання, і по губах Френка я зрозуміла, що він уже приготувався був, як зазвичай, дурнувато пожартувати про янгола, котрий пролетів у нас над головами, аж раптом леді Кроуен, відрізаючи шматочок тістечка на блюдці, поглянула на Максима, який саме опинився поряд.

— О, містере де Вінтер, — мовила вона, — я вже так давно хочу вас дещо запитати. Скажіть, чи існує бодай якась надія на те, що ви відновите в Мендерлеї бал-маскарад?

Говорячи це, леді Кроуен схилила голову набік, виблискуючи своїми надто випнутими зубами, і, як їй здавалося, усміхнулась. Я миттю опустила голову, сховавшись за чохлом для чайника, і стала виливати зі своєї чашки залишки чаю.

Минула якась мить чи дві перед тим, як Максим відповів, але коли він це зробив, його голос прозвучав досить спокійно і прозаїчно.

— Я про це не думав, — мовив він, — і, схоже, ніхто інший цим також не переймався.

— О, запевняю вас, ми частенько про це згадуємо, — продовжувала леді Кроуен. — У цій частині світу для всіх нас це було найголовнішою подією літа. Ви навіть не уявляєте, як ми раділи. Чи не можу я переконати вас подумати про це ще раз?

— Ну, я не знаю, — сухо сказав Максим. — З організацією було стільки мороки. Вам ліпше запитати Френка Кроулі, в разі чого, займатися цим доведеться йому.

— О, містере Кроулі, будьте на моєму боці, — наполягала вона, і до неї приєдналися ще двоє. — Всі б шалено зраділи, ви ж знаєте, як ми скучили за веселощами в Мендерлеї.

Поруч зі мною прозвучав спокійний голос Френка:

— Я не проти організувати бал, якщо не заперечуватиме Максим. Рішення за ним і місіс де Вінтер. Я вам у цьому нічим не зараджу.

Звісно ж, усі одразу накинулися на мене. Леді Кроуен пересунула свій стілець так, аби я не могла сховатися від неї за чохлом.

— Місіс де Вінтер, умовте вашого чоловіка! Вас він послухає. Йому слід улаштувати бал на честь нареченої.

— Так, звісно! — мовив хтось із чоловіків. — Ми ж не потрапили на весілля. Прикро, що нас позбавляють усіх веселощів! Підніміть-но руки, хто за те, щоб у Мендерлеї влаштували бал-маскарад! Бачите, де Вінтери? Рішення ухвалене одностайно!

Почувся гучний сміх і аплодисменти.

Максим закурив цигарку, і ми зустрілись поглядами над запарником.

— Що ти про це думаєш? — поцікавився він.

— Не знаю, — нерішуче промовила я. — Узагалі-то я не проти.

— Звісно ж, місіс де Вінтер страшенно хочеться, щоб на її честь влаштували бал, — заторохтіла леді Кроуен. — Якій би дівчині цього не хотілось? Місіс де Вінтер, вам би так личив костюм дрезденської пастушки із волоссям, заправленим під великий трикутний капелюх!

Я уявила свої незграбні руки й ноги, похилі плечі. Гарна ж із мене вийшла б пастушка! Яка ж ця жінка дурепа! Не дивно, що ніхто з нею не погодився, і я подумки подякувала Френкові за те, що він знову втрутився в розмову.

— Насправді, Максиме, днями мене вже запитували: «Сподіваємось, буде яке-небудь святкування на честь нареченої, містере Кроулі? Хотілося б, щоб містер де Вінтер знову влаштував бал. Це для всіх було б неабиякою забавою». Я чув це від Таккера з нашої ферми, — додав Френк, звертаючись до леді Кроуен. — «Звісно, тутешнім мешканцям будь-які видовища до душі, — відказав я йому тоді. — Проте я не знаю. Містер де Вінтер мені нічого про це не говорив».

— От бачите! — переможно вигукнула леді Кроуен до всіх присутніх у вітальні. — Що я вам казала? Навіть ваші люди просять влаштувати бал. Якщо ви не переймаєтесь тим, чого хочеться нам, то, певно ж, вам не однаково, що на думці в них.

Максим досі поглядав на мене з-над запарника сповненим сумніву поглядом. Можливо, він думав, що бал буде для мене важким випробуванням і що через мою так добре відому йому сором’язливість я не зможу з цим упоратися. Мені не хотілося, щоб він так вважав. Я не хотіла, аби він думав, що я можу його підвести.

— Гадаю, це буде дуже весело, — мовила я.

Максим відвернувся і стенув плечима.

— У такому разі все вирішено, — проказав він. — Гаразд, Френку, вам доведеться розпочати приготування. Візьміть за помічницю місіс Денверз. Вона пам’ятає, як це робиться.

— То ця пречудова місіс Денверз досі вам прислуговує? — запитала леді Кроуен.

— Так, — коротко