Читати книгу - "Темний союз, Дроянда"

Розділ 64

Наступний ранок приніс Анні тривожні думки. Вона прокинулася в ліжку Алекса, але його поруч не було. Відчуття порожнечі стисло груди. Вона знала, що він мав справи, що його життя було небезпечним, але цього разу відчуття було іншим.

На тумбочці лежала записка:

"Я скоро повернуся. Будь розумницею і залишайся вдома. Люблю."

Анна роздратовано скрутила записку в руці.

— "Будь розумницею?" — пробурмотіла вона. — "Я не маленька дівчинка, яку можна ховати вдома!"

Вона швидко одяглася і вирішила піти на тренування. Їй потрібно було щось робити, щоб не з’їдати себе думками.

Коли вона зайшла до залу, її зустрів тренер, який одразу помітив її напружений стан.

— "Щось сталося?" — запитав він, уважно вдивляючись у неї.

— "Ні," — Анна кинула спортивну сумку на лавку. — "Просто хочу випустити пар."

Вона взяла рукавички і почала відпрацьовувати удари. Її рухи були різкими, сильними, але вона відчувала, що цього замало. У голові звучав голос Алекса, його накази, його бажання захистити її.

"А що, якщо він не повернеться?"

Ця думка пронизала її наскрізь, але вона відмахнулася.

Раптом двері залу відчинилися, і в приміщення увійшов Мирон. Він виглядав серйозно.

— "Тобі потрібно поїхати додому," — сказав він тихо, але впевнено.

Анна опустила руки.

— "Що сталося?"

Мирон не одразу відповів. Його очі ніби намагалися зрозуміти, як їй сказати правду.

— "Алекс зараз у небезпеці. Він на зустрічі, і… є шанс, що це пастка."

У її голові все закрутилося.

— "Вези мене до нього," — твердо сказала вона.

— "Анно, це не місце для тебе," — похитав головою Мирон.

— "Я не буду просто сидіти і чекати!" — її голос затремтів від злості й страху.

Мирон важко зітхнув і зрозумів, що сперечатися марно.

— "Добре. Але пообіцяй, що ти будеш обережною."

Вона кивнула, і вони разом вийшли з залу.

В машині серце Анни билося так швидко, що вона майже не чула нічого навколо. Вона знала, що кохає Алекса, але зараз, коли він був у небезпеці, вона зрозуміла ще більше: без нього її світ не буде таким, як раніше.

"Я не дозволю тобі піти, Алекс. Я врятую тебе, навіть якщо ти думаєш, що я слабка."

Її очі стали холодними, як у людини, яка готова на все.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍