Читати книгу - "Скорочено Убити пересмішника"

191
0

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 6 7 8 ... 20
Перейти на сторінку:
Різдва діти з татом їздили на станцію Мейкомб зустрічати дядечка Джека, і він звичайно гостював у них цілий тиждень. З другого боку, було ясно, що дітям не минути візиту до тітки Олександри і її чоловіка Джімі. У них був син Генрі, який колись втік з дому, одружився і обзавівся сином Френсісом. Щороку на різдво Генрі і його дружина залишали Френсіса у діда й баби, а самі розважалися. Френсіс був на рік старший від Джін. Тітку дівчинка вважала холодною і величною.

Приїхав дядечко Джек. Він був молодший від Аттікуса і Олександри. На Різдво діти отримали від дядечка і тата духові рушниці, про які так мріяли. Потім усі поїхали на "Пристань Фінча". Френсіс здавався Джін дуже нудним. Тітка Олександра побачила, що Джін весь час ходить у комбінезоні, це їй не подобалося. Вона вважала, що дівчинка має рости справжньою леді. Під час обіду дівчинку, як і завжди, тітка посадила окремо, хоч вдома Джін їла з усіма за одним столом. Та всі ці вади тітки дівчинка забувала, бо тітка дуже смачно готувала. Після обіду Френсіс розповів, що бабуся і його вчить куховарити, щоб колись він міг допомогти своїй дружині, якщо вона недужатиме. Джін сказала, що не хотіла б, щоб її чоловік Діл готував їй їсти. Дівчинка розповіла, що збирається одружитися з Ділом, коли виросте, бо влітку він зізнався, що кохає її. Френсіс розреготався і сказав, що бабуся говорила Діл бездомний, і мандрує від родичів до родичів, а літо проводить у міс Рейчел. Хлопець образив Джін: "Якщо тобі дядечко Аттікус дозволяє ганяти з бродячими собаками, це його діло, бабуся каже, що ти тут не винна. Думаю, не твоя вина і в тому, що твій батько любить чорних, але, щоб ти знала, всі родичі соромляться його...". Хлопець обзивав Аттікуса чорнолюбом і говорив, що він опозорив усю родину Фінчів. Джін хотіла відлупцювати його, та тут саме з'явилася тітка. Коли ж вона пішла, Джін затопила Френсісу кулаком у зуби. Родичі насварили дівчинку, і навіть батько сказав, що вона винна сама. Дядько Джек теж був на боці Френсіса, хоч ніхто не знав, що хлопець збрехав, сказавши, що Джін обізвала його шльондрою.

Вдома Джін розповіла дядькові, як все було насправді. Тепер Джек уже хотів покарати Френсіса. Згодом дівчинка почула розмову батька і дядька про неї. Але Джек нічого не розповів братові про "чорнолюба". Аттікус говорив, що його дітям доведеться пережити немало прикрих хвилин. Він розповідав братові про свою справу: мав лише свідчення негра проти Юелів, було мало надії, що суд присяжних повірить негру, а не Юелам. Аттікус мав намір розворушити присяжних, а згодом подати касаційну скаргу. "Не можу зрозуміти, чому помірковані люди просто божеволіють, зачувши, що до справи має якесь відношення негр. Сподіватимуся, що Джем і Всевидько з усіма питаннями прийдуть до мене, а не прислухатимуться до всяких пліток... Гадаю, вони вірять мені...", — говорив Аттікус і раптом побачив дочку. Він наказав їй іти спати. Джін не могла збагнути, як батько догадався, що вона підслухувала. І тільки через багато років по тому вона зрозуміла: він хотів, щоб дочка почула кожне його слово.

РОЗДІЛ X

Аттікусу було вже під п'ятдесят. Він був набагато старший від батьків однокласників Джін і Джема, і коли інші діти починали хвалитися: "А мій батько...", брат з сестрою мовчали. До того ж батько ще носив окуляри, а на ліве око він майже нічого не бачив.

Того року школа гула від розмов, що Аттікус захищає Тома Робінсона, і нічого похвального в тих розмовах не було. Аттікус подарував дітям духові рушниці, але стріляти не навчив. Тому дядечко Джек узявся їх трохи підучити. Одного разу батько сказав Джемові, що треба стріляти лише у бляшанки. Аттікус розумів, що хлопець схоче стріляти по пташках, але говорив: "можеш бити сойок – скільки завгодно, якщо зумієш поцілити, але запам'ятай: убити пересмішника – великий гріх". Джін чула ці слова і спитала міс Моді, чому це гріх. "Пересмішники не роблять ніякої шкоди, а своїм співом дають нам велику радість. Вони не завдають шкоди нашим садам, не в'ють гнізд в амбарах, вони тільки співають, виливаючи нам свою душу. Ось чому гріх убивати пересмішника", — відповіла жінка.

Джін переживала через те, що батько був старим. Якось методисти хотіли будь-що викупити закладену ділянку церковної землі і викликати баптистів на футбольний поєдинок. Батьки всіх мейкомбських дітей, здається, готувалися взяти участь у футбольній баталії, за винятком Аттікуса. Джем похмуро спостерігав, як батько Сесіла Джейкобса, граючи в команді баптистів, забиває голи.

Якось у суботу, взявши з собою рушниці, Джін з Джемом вирушили на полювання. Недалеко від подвір'я Редлі вони помітили старого собаку на кличку Тім Джонсон. Собака йшов якось дивно, тому діти побігли по Келпурнію. Куховарка відразу зрозуміла, що пес скажений і подзвонила до Аттікуса. Сусідів попередили про пса, і по всій вулиці старанно зачинялися двері. Келпурнія побігла ще попередити Редлі. Але даремно Келпурнія стукала у двері. Ніхто не обзивався, здавалося, ніхто її не чув. Келпурнія побігла до задніх дверей, і саме в цей час на доріжці, що вела до будинку Фінчів, зупинився форд. З нього вийшли Аттікус і містер Гек Тейт – шериф округу Мейкомб.

Джін гадала, що у скажених собак виступає з рота піна, що вони бігають, плигають, хапають людей за горло і все це трапляється в серпні. Але зараз був лютий. Тім доплентав до провулка за будинком Редлі і зупинився. Містер Тейт подав Аттікусу рушницю і сказав застрелити собаку, бо сам був нікудишній стрілець. Аттікус взяв рушницю і пішов на середину вулиці. Гримнув постріл. Тім Джонсон підскочив, упав на землю і завмер. Одні за одними відчинялися двері, вулиця поступово оживала.

Діти були здивовані, коли шериф назвав їх батька "Фінч Несхибний", а згодом від міс Моді брат і сестра дізналися, що їх батько свого часу був найкращий стрілець округу Мейкомб. Він збивав чотирнадцять голубів з п'ятнадцяти пострілів, і то скаржився, що даремно витрачає патрони. Та згодом він

1 ... 6 7 8 ... 20
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Скорочено Убити пересмішника», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Скорочено Убити пересмішника"