Читати книгу - "100 тисяч слів про любов, включаючи вигуки"

починалося: кружальця смажених кабачків, крапелька майонезу, дрібка часнику, плястерки свіжих помідорів.

Є такий тест для жінок, які хочуть зрозуміти, чи готові вони виносити, народити і дбати про власну дитину: цілий день носити при собі в кишені звичайне куряче яйце. Провести день як звичайно, але постійно пам’ятати про нього і зберегти неушкодженим. Не запитуючи себе, навіщо і чому, і як надовго, і коли буде відпочинок. Знаючи, що назавжди. Найбільше на світі бажаючи зберегти яйце цілим, без подряпини.

І знаєте, що найдивовижніше? Коли відчуваєш, що носити яйце в кишені тобі страшенно подобається, що це захоплює, дарує стільки нових сенсів і, в принципі, не потребує жодних пояснень, сатисфакцій чи винагород. Що з цим яйцем усе навколо стає раптом просто і зрозуміло, і особливо, і завжди цікаво, і самодостатньо.

Але найголовніше те, що я знаю тепер відповідь на запитання: що було раніше — курка чи яйце?

Андрій БОНДАР

ЛЮБОВ — РИТОРИКА. МІЙ БУКВАР

1. Я хотів почати цей текст фразою: «Любов — навдивовижу проституйоване поняття», але передумав. Подібні цинічні — хоч і нібито справедливі — початки досить зачовгане явище. Отже, цією фразою я свій текст не почну. А міг би й написати «Любов — найпрекрасніше почуття», і продовжити в цілком позитивно-піднесеному дусі, як у нас уміють. Тому взагалі жодною фразою його не почну. Прошу вважати цей фальшивий трактат непочатим краєм роботи і недійсним внутрішнім протоколом. Або примітивним каталогом. Прошу вважати його недостовірним, як непорочне зачаття. Так, так, можна було б назвати непорочне зачаття Ісуса Христа актом абсолютної любові — і закрити тему. Адже на його тлі всі інші прояви людських почуттів виглядають проституцією і профанацією.

2. Про любов я хотів довідатися в Інтернеті. Перший лінк Гугл видав на болгарську «Вікіпедію», де давалося таке визначення: Любовта е чувство на привързаност, грижа, привличане, симпатия, в някои случаи произлизащо или съпътствано и от сексуалното привличане. Мені зовсім не хочеться лізти у словники і перекладати на українську яскраве болгарське слово «грижа». Припускаю, що означає воно щось зовсім відмінне від українського значення цього слова. Я цілком погоджуюся з буквальним значенням його в моїй рідній мові. Любов — грижа, наріст, випуклість на людині. Те, що випирає з неї, те, що потім змушений носити з собою все життя. Вагітність — ідеальна грижа, яка обертається пожиттєвою гризотою. Це наслідок любові двох, який прогризає собі шлях назовні. Любов — грижа, обросла жиром конкретики, обставин і умовностей. Неоперабельна грижа. Акурат на півдорозі між серцем і статевими органами. Любиш животом — насамперед животом.

3. Українці часто люблять собі поговорити про любов. Наша любов буває розмаїта та нюансована. Адже ми розрізняємо «любов» і «кохання», любимо «серцем». Наша любов співана, теоретична і платонічна. «Вийди, коханая, працею зморена…» — співає український чоловік своїй жінці. «Я не испорчу вкус, мой ангел неземной», — відповідає українська жінка своєму чоловіку крізь віки. «Понад панами я пан», — тішиться український чоловік. «Твой вкус изысканный понятен не для всех. Я растворюсь в тебе соленою слезой…» — відповідає українська жінка своєму чоловікові. Іноді українську любов не відрізниш від кічу. Українці двісті років плекають квіти любові, посіяні Григорієм Квіткою-Основ’яненком. Українська любов — сентиментальна і не весела. Вона рідко перемагає, бо фактично не бореться. Українська любов здебільшого звикла пасивно чекати. Українська мова оперує добрим тридцятком синонімів дієслова «чекати». Ідеальний українець живе на «березі чекання», який він часто плутає з «берегом любові».

4. «За любов любов’ю платять» — каже призабуте українське прислів’я, де центральна роль відводиться дієслову «платять». Українська любов має бути економічно вигідною для суб’єктів господарської діяльності, як будь-яка проституція. Любовні стосунки в нас означуються мишачим шолопанням і котячим дряпанням, як «шури-мури». Це щось несерйозне і кумедне, як «фіглі-міглі». Перед тим як «поженихатися», українець «залицяється». В любові українець цілком віддається пестливим суфіксам і своїй пристрасті до здрібніння. Українець-чоловік у любові сюськає. Сексу в українця не було ще до Радянського Союзу. Етнографічні народи були позбавлені тілесності і суб’єктності. Українська любов зависла між романтично-сентиментальною ідеалізацією та господарською проституцією. Іншого нам не дано було, бо брати ми права не мали.

5. Мене завжди приваблював таємний, темний бік любові, її ненормальності і неправильності, те, що не вміщується в канон так званої «щасливої любові». А ще більше — її хронічна відсутність у людях. Я колись на повному серйозі збирався написати роман від імені «старої діви». Якщо уявити любов гарною молодицею, то стара діва — це волосся в її носі. Суміш солодкавого мускусу і пеніциліну — так пахне відсутність любові. Чим міг закінчитись мій ненаписаний роман? Або смертю, або любов’ю. Може, чимось третім? Смертю від любові. Стара діва мусила неодмінно зірватись. Або захлинутись власним молоком. На могилах моїх знайомих старих дів росте буйний молочай.

6. Побічні наслідки любові — існування її покручів. Свахи, приживалки, утриманки паразитують на любові, перетворюючи її на явище соціально-побутового порядку.

7. Фізика любові — секс — обов’язково поєднується з хімією. Любов розкладається на хімічні складові, залежно від напряму й вектора. За любов відповідають «центри задоволення». Якщо закохуєшся, любиш стрімко й інтенсивно, тоді виділяєш тестостерони і естрогени, феромони і серотонін. Якщо любиш людину довго і народжуєш з нею дітей, то в гру входять окситоцин і васопресин. Фармакологія любові навіть іще складніша, ніж її травматологія. Вчені-хіміки кажуть, що закоханість — це фенілетиламін у чистому вигляді.

8. Ніхто не розумів любов краще від похмурих життєненависників. Відсутність реальної, плотської любові породжує любов досконалу — їй не потрібен об’єкт. Ніхто краще її не вбивав, ніж сонцесяйні романтики. Під початок XXI століття любов спорожніла і втомилась. Сьогодні разом зі свободою любов складає ідеальну пару найабстрактніших величин. Можна так сильно полюбити, що, здається, на все життя — а через тиждень охолонути і навіть більше не глянути в її бік. Можна взагалі не любити і прожити у згоді і ніжній прив’язаності все життя. Любов різна — поверхова і наскрізна. Сьогодні іноді порнографія здається найщирішим проявом любові.

9. Любов — це одна з найгостріших форм людського егоїзму. Любов — це одна з найщиріших форм людського альтруїзму. Любов — це, звичайно ж, кров. Навіть я колись немовби жартома їх римував. Я викрешу з базальтових сердець / Блошину дозу щирої любові… / І я зустріну радісний кінець, /І ти усмокчеш пару літрів крові. Вірш називався «До Батьківщини».

10. Мені щодня нагадує про любов моя електронна пошта. Хтось невідомий пропонує мені збільшити член, купити віагру, познайомитися з horny hot chicks