Читати книгу - "Оригінальні поезії, Шашкевич М. С. "

«Зоря» (1834 р). Вперше опублікований у кн. «Писання Маркіяна Шашкевича». Звідти передруковується.

 

Болеслав Кривоустий під Галичем. 1139 р. Написаний в 1834 році. Вперше надрукований Я. Головацьким у газеті «Зоря Галицькая» за 1849 р., № 7.

У вірші оспівується перемога руського війська на чолі з київським князем Ярополком над польським королем Болеславом Кривоустим у 1139 р.

 

«Сорок восьма крвава справа». Болеслав Кривоустий брав участь у 48 нападах на інші країни. В останньому з них зазнав рішучої поразки від київського князя Ярополка.

 

Слово до чтителів руського язика. Написаний для рукописної збірки «Син Русі» (1833 р.), складеної М. Шашкевичем. Уперше надруковано в 1887 р.

 

Погоня. Перша редакція цього твору під заголовком «Думка» написана для збірки «Син Русі», 1833 р. Надрукований вірш з авторськими змінами у зб. «Русалка Дністровая», 1837 р. з підзаголовком «після народної казки».

 

Згадка. Написаний, очевидно, для збірки «Зоря», 1834 р. Вперше надрукований в зб. «Русалка Дністровая», 1837 р.

 

Розпука, Веснівка, Туга за милою, Сумрак вечірній вперше надруковані в збірнику «Русалка Дністровая». Звідти передруковуються.

 

«Поза тихий за Дунай». Вперше надруковано в журналі «Зоря», 1886 р., ч. 23. Присвячений братові Антонові.

 

Лиха доля, До милої, Думка, Підлисся, Бандурист, Нещасний, До***, Дівчинонька вперше надруковані у збірнику «Вінок русинам на обжинки», ч. I. 1846 р. Вірш «Лиха доля» Я. Головацький датував 1836 р. Вірш «До милої» звернений до дружини поета Юлії Крушинської, написаний він до 1836 р. Поезія «Бандурист» - уривок із незакінченої поеми М. Шашкевича «Перекинчик бірманський». Вірш «Нещасний» («Безрідний») датований «Нестаничі, 2.XI.1840 р.»

 

Над Бугом. Уперше надрукований в журналі «Вечорниці», 1862 р., ч. 20. Вірш має дату «Утішків, 13 травня 1838 р.»

 

Опихане, пане? Написано, очевидно, в 1840 р. Вперше надруковано в альманахові «Зоря галицькая яко альбум на год 1860».

 

Побратимові. Вірш звернений до Шашкевичевого приятеля, відомого поета Миколи Устияновича і передає радісні почуття поета, викликані читанням виданих на той час у Харкові, Петербурзі, Москві творів нової української літератури та народних пісень. Написаний, очевидно, в 1841-1842 рр. Вперше опублікований у збірнику «Вінок русинам на обжинки», ч. I, 1846.

 

Син любимому отцю, Туга, Вірна, «Місяченько круглоколий», Думка вперше надруковані в Записках наукового товариства ім. Шевченка, 1904, т. LV.

 

Другові, Руська мова, «Перед зорями в люту негоду», «Серед поля, край могили», «Взлетів орел піднебесний» передруковуються за виданням «Писання Маркіяна Шашкевича», видав Михайло Возняк, у Львові, 1912.

 

A wiesz ty? (Чи знаєш ти?), Moje Niebo (Моє небо) - ці вірші, написані польською мовою, передруковуємо за виданням «Писання Маркіяна Шашкевича». Вважаємо за потрібне подати їх у перекладі українською мовою (Переклад С Крижанівського).

 

 

ЧИ ЗНАЄШ ТИ?

 

(До Юлії...)

 

Чи знаєш, люба, шо твій погляд ясний?

То райський кущ, де щастя розцвітає,

І перед ним похмура дума гасне,

Сумне життя мов сонце огріває…

 

Чи знаєш, шо мені твої солодкі губи?

Як спраглому роси малі краплини,

Як для бджоли обійми квітки любі,

Благословення неба - для людини.

 

Чи знаєш, мила, що серед негоди

В мою понуру душу ти принесла

Якесь блаженство, промінь щастя й згоди,

Від ласк твоїх життя гірко́та щезла.

 

Чи знаєш, Юлю, що́ твоя поява?

Мов серед ночі промінь сонця виник.

Мов блиск надії, що весь вік чекав я,

Мов після бур солодкий відпочинок.

 

 

МОЄ НЕБО

 

(Юлії…)

 

Добре тому, хто уміє,

Розточивши буйні мислі,

Українським вітром гнатись;

Хто спів руський розуміє

І, зустрівши тую пісню,

Поки ще мороз не тисне,

Поки туга-сум не висне,

До небес її підняти!

 

Благо тому, хто йти буде

Українцю сміло в душу,

Нові струни в ній порушить,

Дивні там думки здобуде,

Думки руські, підслу́хані

У природи й проспівані

Рідній їй, на повні груди.

 

Руська думка так ширяє,

Як козацький коник бравий,

Як у степу вітер жвавий,

Як на повну міць заграє

Серце чуле, мисль орлина,

Попід зорі, понад хмари,

Понад інших сонць отари,

Куди серця біль не зрине.

 

І якщо ти прагнеш неба,

Чуй, повім я, в чім потреба:

Знайдеш в пісні руській, в звуках

Те, що у кохання муках,

І забудеш про страждання,

Про криваві в серці рани.

 

 

 

___________

 

Шашкевич М. С.

 

ОРИГІНАЛЬНІ ПОЕЗІЇ

 

 

103

 

 

 

Друкований текст для вичитування взято з:

Маркіян Шашкевич. Твори. Київ, «Радянський письменник», 1960 р.

Серія «Бібліотека поета»

 

 

 

Відмінна якість:

електронний текст книги повністю відповідає друкованому оригіналу!

 

Оцифрований текст взято з інтернет-ресурсу «Вікіджерела»

 

© Остаточне вичитування, форматування і оформлення тексту: OpenBook, 2021

 

© Електронна бібліотека

класики української та світової літератури «Відкрита книга»

 

2021

1 - Скорить - поспішає.

2 - Звори - дебри.

3 - Диве - дике.

4 - Згану - згадаю.