Читати книгу - "Заборонений плід, Валерія Дражинська"

- Я в курсі. Вітаю! - не стримую єхидної посмішки, - А тепер будь хорошою дівчинкою та йди в дім. А ти, - переводжу погляд на недоробленого кавалера, - в машину та вільний.

Я не сумніваюся, що мене послухає і він, і вона. І не таких "ламав". Заходжу назад у будинок та зупиняюся по центру холу. Рахую. На вісім чую звук дверей, що відчиняються. 

Мене все ще трусить усередині від злості. Не розумію чому. Адже їй вже реально можна обійматися, цілуватися, зустрічатися з хлопцями. Деякі навіть народжують у такому віці. Повів себе, як мудак.

Повертаюся і знову накочує хвиля неконтрольованого збудження. Та що ж це таке, бл**ь? Мабуть, мій подарунок буде в самий раз. Позбавлюся від непотрібної спокуси.