Читати книгу - "Попіл і Світло, Кіра Найт"

Я не помічала бару навколо, не чула голосів чи дзвону келихів — лише музика і Азраель. Його присутність заповнювала весь простір, і кожен його рух промовляв більше, ніж слова. Він вів мене так легко, ніби це був наш тисячний танець, а не другий.

Нарешті музика сповільнилась, і ми зупинилися, залишаючись зовсім близько один до одного. Його тепле дихання торкнулося моєї шкіри, а я ледве встигла проковтнути хвилювання. Здавалося, що зупинився не лише танець, але й весь світ. Моя рука все ще лежала на його плечі, а його — на моїй талії, і я не хотіла, щоб цей момент закінчувався. Я посміхнулася, і ми стояли так ще кілька секунд, перш ніж світ знову почав рухатися в новому танці.

Так тривало, доки хлопця не відволікла якась дівчина, що підійшла до нього і ніжно погладила по плечу. Зупинившись, вони відійшли вбік. Втративши весь настрій нашого із Елом чуттєвого танцю, я підійшла до барної стійки і взяла собі коктейль. Придивившись, я знайшла хлопця в натовпі і побачила, що вони досі стоять разом, дівчина ніжно його обіймає, а Ел щось гаряче обговорює і сміється. Сумно посміхнувшись своїм думкам, я прослизнула повз них і вийшла надвір. Сівши у свою машину, я швидко завела її і поїхала в готель. Прийнявши в номері душ, я впала на ліжко і моментально заснула. Два дні без сну далися взнаки тим, що я проспала майже до обіду.