Читати книгу - "Шви помсти , Anna O"

Глава 5: Ніч, що змінила все.

«Це не просто образа. Це — намагання зламати тебе до основи, забрати те, що ти вважаєш своїм. Але я знайду спосіб це повернути.» — Ерік

Випускний бал був для нього не святом. Для нього це був момент, коли він зрозумів остаточно — ніколи не буде рівним їм. Ці люди, його однокласники, знущалися з нього все життя. І тепер, на цьому святі, коли всі святкували початок нового життя, для нього це був кінець.

Дженніфер, як завжди, була в центрі уваги. Вона сміялася, танцювала, і кожен її рух був, як шедевр, для її поклонників. І всі вони — Кароліна, Грейс, Ріка — були поруч. Всі вони стояли у її колі, сміялися, забували про нього, і навіть не помічали, як його душа розривається від кожного погляду, кожного слова, кожного сміху.

 

Ерік намагався бути непомітним. Він завжди намагався залишатися осторонь, мовчки переживаючи кожну ситуацію. Але того вечора, на тому балу, коли сміх Дженніфер досяг свого апогею, коли вона і її подруги знову вголос говорили про нього, Ерік відчув, як щось у ньому ламається. Це був не просто біль від образи — це було щось інше, глибше, темніше.

Він стояв біля вікна, спостерігаючи, як усі танцюють, як сміються. І його гнів закипав. Кожна сміховина, кожен невипадковий погляд — це був удар. Він відчував, як у нього щось в грудях розривається, як пульсує щось темне й безжальне. У його голові, немов з іншого світу, спалахнув голос:

"Вони всі заплатять."

Але в цих словах не було простого бажання помсти. Це було щось гірше — у цих словах відчувався холодний, непереможний план, жорстока логіка. "Вони заплатять за кожен мій подих, за кожну секунду сміху, за кожне приниження, яке я витерпів."

Це було більше, ніж помста. Це було очищення, яке він планував — холодне, безжальне, як вирок. Він не просто хотів їх покарати, він хотів забрати у них те, чого вони ніколи не могли зрозуміти — внутрішній спокій, впевненість, розуміння, що вони завжди були на вершині. "Вони не знають, що таке страх, коли ти не маєш ніде сховатися. Вони не уявляють, що відчуваєш, коли тобі постійно нагадують, що ти ніхто."

Ерік розвернувся від вікна, і його погляд зупинився на Дженніфер. Вона була в центрі кола, сміялася, не помічаючи його. Його погляд був холодний, мов лезо. Вона не бачила його, вона ніколи не помічала його.

"Всі вони будуть моїми частинами. Я зроблю так, щоб вони відчули, що таке бути приниженою. Тільки коли вони стануть частинами мене, вони зрозуміють."

Він повільно наблизився до неї. З кожним кроком у ньому наростала ідея, що це було не просто бажання помсти. Це було те, що він мав зробити. Його душа була спустошена, і тільки через це він зміг побачити її, і всіх інших, такими, якими вони були насправді — слабкими, боязкими, порожніми.

"Я буду їхнім кошмаром. Я зроблю так, що вони будуть жити у моєму світі — в світі болю, в світі, де я більше не буду ніким, а вони будуть просто частинами мого плана."

Ця ніч була останньою для нього. Він відпустив всі свої ілюзії про звичайне життя. Ерік зрозумів, що кожен його крок, кожна його думка більше не підлягала контролю. Він давно перестав бути тим, ким був раніше. І в той момент, коли він побачив Дженніфер, коли побачив їх, всю цю зграю, що сміялася з нього, він усвідомив, що більше не хоче бути тінню. Він хоче бути тим, кого бояться, тим, кого ніколи не забудуть.

"Вони заплатять. І це буде більше, ніж вони могли собі уявити."

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍