Читати книгу - "Olya_#1"

перед її взором випливло віконце текстового чату.

Sr. Michman Ramos:

Ну, ти звільнилась?

Sec. Lieutenant Rushdie:

Маю ще навідати командора, — відправила Ольга, пришвидшивши крок.

Sr. Michman Ramos:

Самого?..

Sr. Michman Ramos:

/смагляве та чорнооке анімоване дівча у величезному картузі з емблемою пазуристого шуліки на лобі розмірено чухає собі потилицю/

Sr. Michman Ramos:

Ні, я не вмовчу…

Sec. Lieutenant Rushdie:

Та, що??

/до кімнати вривається попереднє анімоване дівча — воно підбігає до смаглявого в картузі, хапає його за петельки, підіймає над собою й несамовито трясе/

Sr. Michman Ramos:

Два слова — Тау Єлени.

Sec. Lieutenant Rushdie:

Що?

Sr. Michman Ramos:

Ми туди летимо!

Уявляєш?

І хай мене тепер садять на гауптвахту!..

/смагляве дівча в картузі співає, танцює і крутиться навкруг своєї осі/

Sr. Michman Ramos:

Як тобі новина?

/смагляве дівча, примружившись, пишається перед першим дівчам/

Sr. Michman Ramos:

Агов, куди ти ділась?

Оля, плюнувши на походеньки, викликала перед своїм взором контекстне меню транспортної системи корабля і вибрала з нього пасажирський ліфт, затим надіслала повідомлення:

Sec. Lieutenant Rushdie:

/перше дівчатко напружено чухає собі потилицю/

Я маю якось по-особливому реагувати?

Sr. Michman Ramos:

/дівча в картузі несамовито верещить/

Тау Єлени!!

Sec. Lieutenant Rushdie: