Читати книгу - "Фактологія"

Humanity Thrives in the Face of Natural Crisis2014).

Щоб створити фактовідповідну картину глобальної міграції й ситуації з біженцями, перегляньте статистику населення Управління Верхов­ного комісара ООН у справах біженців, UNHCR, тут: http://popstats.unhcr.org/en/overview. А також прочитайте книжки Пола Кольє «Вихід» (Exodus, 2013), а також «Прихисток» (Refuge, 2017) Пола Кольє та Александра Беттса.

Ебола. ВООЗ, WHO [13], дає перелік усіх описів клінічних випадків, що подавалися упродовж пандемії Ебола, починаючи з 2014 року. Підозрілі випадки все ще існують, і Центр контролю й запобігання захворюванням, CDC [3], продовжує показувати високі рейтинги, до яких було внесено підозрілі й непідтверджені випадки.

П’ять глобальних ризиків. Фактологічний погляд на довший і детальніший перелік головних ризиків можна отримати з книжки Вацлава Сміла «Глобальні катастрофи і тенденції» (Global Catastrophes and Trends: The Next Fifty Years, 2008). Ті, кого цифри заспокоюють, зможуть там знайти загальну картину ризиків і цілковиту непевність усіх видів можливої фатальної відсутності послідовностей. Див. gapm.io/ furgr.

Ризик світової пандемії. Мала версія іспанського грипу ймовірніша, ніж велика: див. Сміл (Hans Smil, 2008). Поки ми намагаємося протистояти надмірному використанню антибіотиків у м’ясній промисловості (див. дані ВООЗ, WHO [14]), водночас маємо бути обережними й не наробити таких помилок із надмірним захистом, як із ДДТ. Антибіотики можуть врятувати більше життів, якщо вони будуть менш дорогими. Див. gapm.io/tgerm.

Ризик фінансового обвалу. Протягом останніх десяти років зовнішнє середовище є нестабільним, а фондові ринки дедалі частіше зазнають наслідків екстремальних подій — зауважують Доббс і співавтори у книжці «Не звичайний крах» (No Ordinary Disruption, 2016). Див. також роботу Гаузманна (Ricardo Hausmann, 2015). Див. gapm.io/dysec.

Ризик Третьої світової війни. Сміл (Hans Smil, 2008) ще десять років тому говорив про те, як шість світових тенденцій, що розгорталися на наших очах, поволі ведуть до посилення конфліктів між різними частинами світу: місце Європи, занепад Японії, вибір Ісламу, шлях Росії, підйом Китаю й відхід США. Див. gapm.io/dysso.

Ризик зміни клімату. Цей параграф спирається на «Сплюндровану планету» (The Plundered Planet, 2010) Пола Кольє, міркування економістки Елінори Остром (Elinor Ostrom) і дані OurWorldInData [7]. Див. gapm.io/dysna.

Ризик крайньої бідності. Цей параграф спирається на дані Світового банку World Bank [26], Інституту розвитку зарубіжних країн, ODI, Інституту досліджень миру в Осло, PRIO, книжки Пола Кольє «Нижній мільярд» (The Bottom Billion, 2007), документального фільму ВВС «Без паніки: кінець бідності» (Don’t Panic — End Poverty) — див. Gapminder [11]. Хоч загальний рівень крайньої бідності впав, кількість дуже бідних людей, що живуть у зонах конфліктів, залишається стабільною або навіть зросла — указано в попередніх даних від Інституту досліджень миру в Осло, PRIO. Якщо поточні війни продов­жуватимуться, невдовзі більшість надзвичайно бідних дітей житимуть у межах воєнних конфліктів. Це створює культурну проблему для міжнародної спільноти допомоги; див. Стокгольмська декларація (2016). Див. gapm.io/tepov. Розділ одинадцятий. Фактологія на практиці

Багатогалузева економіка. Массачусетський технологічний інститут, MIT, розробив безкоштовний інструмент (https://atlas.media.mit.edu/en/), що й показує, як різні країни можуть диверсифікувати свою економіку, враховуючи наявні галузі й навички; див. gapm.io/x4 або читайте Гаузманна та співавторів (Ricardo Hausmann at al., 2013).

Учителі. Завітайте на www.gapminder.org/teach, де можна знайти матеріали, а також приєднатися до спільноти викладачів, що просувають фактологічний світогляд у своїх класах.

Арфографічні полимки. Цей хибодрук зроблено навмисно. Нас на нього надихнула східна традиція, за якої в кожному килимі має бути одна навмисна помилка. Принаймні один вузлик неправильний. Це робиться для того, аби ми постійно пам’ятали, що всі ми люди, і намагатися претендувати на досконалість марно. І ми навмисно не надаємо джерел для цього факту.

Конструктивні новини. Ось два дуже різні підходи до вирішення проблеми новин: constructiveinstitute.org і www.wikitribune.com/.

Локальне невігластво й дані. Не пропустіть виступ Алана Сміта на TEDx, який називається «Чому варто любити статистику» (Why you should love statistics), де він показує чудові приклади місцевих хибних концепцій у Великій Британії. Gapminder лише почав розробляти локалізовану наочність, як, наприклад, ми це зробили для Стокгольма. Кожна бульбашка представляє певну місцевість, район міста, і те, яким чином більша частина Стокгольма поступово стає багатшою та освіченішою, навіть якщо в політичних дебатах часто обговорюють людей, що живуть в обох крайнощах, бо різниця між життєвими укладами насправді разюча. Див. gapm.io/gswe1. На закінчення

Дані глобального розвитку у вільному доступі. Завдяки відкритому доступу до даних та результатів досліджень ця книжка стала можливою. У 1999 році Світовий банк випустив компакт-диск «Показники світового розвитку», який містив найповніше зібрання глобальної статистики. Ми подали його вміст на нашому сайті у вигляді анімованих бульбашкових графіків, щоб людям було легше зрозуміти дані. Світовий банк трохи розсердився, але ми аргументували свої дії тим, що платники податків уже відшкодували за збір цих даних, а ми просто надали доступ до того, що й так було їхньою власністю. Ми запитали: «Невже ви не вірите, що вільний доступ до інформації сприятиме нормальній роботі світових ринкових сил?». У 2010 році Світовий банк вирішив відкрити всі свої статистичні дані (і подякував нам за настанову). Ми були на церемонії відкриття Платформи вільних даних (Open Data platform) у травні 2010 року, і відтоді Світовий банк став головним джерелом надійної глобальної статистики. Див. gapm.io/x6.

Усе це стало можливим завдяки Тімові Бернерсу-Лі та всім іншим візіонерам вільного інтернету. Через деякий час після винаходу Все­світньої павутини Тім Бернерс-Лі зв’язався з нами, попросив зробити слайд-шоу, яке показало б (через зображення квітів), як може процвітати мережа пов’язаних джерел даних. Ми погодилися і зробили це для нього безкоштовно. Тім використав цей «квітучий паверпойнт» у виступі на TED 2009 року (див. gapm.io/x6), щоб показати людям красу Наступного павутиння (The Next Web). На прикладі Gapminder він показав, що відбувається, коли дані із численних джерел об’єднуються. Див. Бернерс-Лі (Tim Berners-Lee, 2009). Його бачення настільки сміливе, що те, що ми бачили, — це лише початок!

На жаль, у цій книжці майже немає даних від Міжнародного агентства з енергетики (www.iea.org), яке разом з Організацією економічного співробітництва та розвитку, OECD, досі вішає цінники на більшість даних, що належать платникам податків. Ми сподіваємося, що це невдовзі закінчиться (так має статися), оскільки енергетична статистика занадто важлива, аби залишатися поза вільним доступом.

5 Переклад цієї книжки видав «Наш формат» 2017 року.

6 Переклад вийшов друком у «Видавництві Старого Лева» 2018 року.

7 Переклад цієї книжки видав «Наш формат» 2017 року.

8 Переклад цієї книжки видав «Наш формат» 2017 року.

9 Переклад цієї книжки видав «Наш формат» 2017 року.

10 Переклад вийшов друком