Читати книгу - "Кодекс України про адміністративні правопорушення : Науково-практичний коментар"

[Кодекс доповнено статтею 65-1 згідно із Законом України № 81/96-ВР від 06.03.96 p.]

[У статтю 65-1 внесено зміни згідно із Законом України № 55/97-ВР від 07.02.97p.]

Об’єкт: суспільні відносини у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Об’єктивна сторона: вчинення активних дій щодо знищення або пошкодження полезахисних смуг та захисних лісових насаджень.

Полезахисні лісові смуги та захисні лісові насадження належать до лісів, що виконують переважно природоохоронні функції. Протиерозійні насадження, полезахисні лісові смуги, насадження у смугах відводу залізниць, автомобільних доріг, каналів, у зелених зонах населених пунктів тощо створюються за спеціальними робочими проектами, погодженими з державними органами лісового господарства і охорони природи, які розробляються згідно з проектами землеустрою, генеральними планами та проектами забудови міст, будівництва залізниць, автомобільних доріг, гідротехнічних споруд та інших об’єктів.

До захисних лісових смуг належать спеціально створені насадження лінійного типу для виконання кліматорегулюючих, грунтозахисних і водоохоронних функцій.

До полезахисних лісових смуг належать штучно створені насадження лінійного типу для захисту сільськогосподарських угідь. Полезахисні лісові смуги - вирощені лісові насадження по межі засіяного поля. Зазвичай такі смуги складаються із трьох або п’яти рядів дерев різних порід (наприклад, дуб, береза, липа, клен та ін.). Такі насадження захищають поле від вітру, забезпечують більш рівномірний розподіл снігу, зменшують випарювання вологи з поверхні ґрунту.

До захисних смуг лісів уздовж залізниць належать ліси, що прилягають до діючих та тих, що будуються, залізниць, завширшки 500 метрів з кожного боку. Ширину смуг встановлюють від межі смуги відводу дороги, але не менш як 15 метрів від полотна залізниці. В гірських районах ширина захисних смуг лісів у разі потреби може бути збільшена на основі спеціальних обстежень до розмірів, що забезпечують надійне збереження доріг і безпеку руху.

До захисних смуг лісів уздовж автомобільних доріг державного значення належать ліси, що прилягають до діючих та тих, що будуються, автомобільних доріг, завширшки 250 метрів з кожного боку дороги. Ширину смуг визначають від межі смуги відводу дороги, але не менш як 15 метрів від полотна автомобільної дороги. У гірських районах на дорогах державного значення ширина захисних смуг лісів у разі потреби може бути збільшена на основі спеціальних вишукувань до розмірів, що забезпечують надійне збереження доріг і безпеку руху.

Смуги лісів уздовж берегів річок, навколо озер, водоймищ та інших водних об’єктів виділяються з лісів другої групи за встановленими нормативами. До другої групи належать ліси, не віднесені до лісів, які виконують переважно природоохоронні функції, а також лісів на територіях природно-заповідного фонду, лісів, що мають наукове або історичне значення (зокрема, генетичні резервати), лісоплодові насадження, субальпійські деревні та чагарникові угруповання, що поряд з екологічним мають експлуатаційне значення.

До захисних лісових насаджень на смугах відводу каналів належать усі ліси, розташовані в смугах відводу каналів.

Захисні лісові насадження - це штучно створені ліса, лісові смуги для захисту ґрунту, доріг, населених пунктів та ін. Від засухи, сильного вітру, ерозії тощо, а також для поліпшення кліматичних та гідрогеологічних умов місцевості.

Суб’єкт: громадяни та посадові особи.

Суб’єктивна сторона: вина у формі як умислу, так і необережності.

Знищення або пошкодження підросту в лісах -

тягне за собою накладення штрафу на громадян від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

[У статтю 66 внесено зміни згідно із Законом України № 81/96-ВР від 06.03.96 p.]

[У статтю 66 внесено зміни згідно із Законом України № 55/97-ВР від 07.02.97p.]

Важливе значення підросту для відновлення лісів обумовлює необхідність охорони останнього, що закріпилося у ст. 105 Лісового кодексу України, а також у постановах Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил відновлення лісів і лісорозведення від 16.01.1996 р. № 97», «Про затвердження Правил рубок, пов’язаних з веденням лісового господарства, та інших рубок від 16.05.1996 р. № 535», «Про затвердження Порядку заготівлі другорядних лісових матеріалів і здійснення побічних лісових користувань в лісах України від 23.04.1996 р. № 449», а також в інших нормативних актах. Нормотворець встановлює, що відновлення лісів і лісорозведення мають забезпечувати: раціональне використання лісового фонду; поліпшення якісного складу лісів, підвищення їх продуктивності й біологічної стійкості; підвищення водоохоронних, грунтозахисних, санітарно-гігієнічних, інших корисних властивостей лісів і захисних лісових насаджень; досягнення оптимальної лісистості шляхом створення в максимально короткі терміни нових насаджень найбільш економічно доцільними способами і технологіями. Догляд за підростом проводиться шляхом зрідження його перегущених куртин за 10-20 років до призначення головної рубки з метою створення різновікових деревостанів відповідно до цілей лісовирощування.

Об’єкт: суспільні відносини у сфері відновлення лісу. Предмет цього правопорушення - підріст у лісах.

Підріст у лісах - молоде покоління деревинних рослин під пологом лісу або на вирубках сім’яного та вегетативного походження, здатних сформувати деревостан та виконуючих важливі екологічні функції.

Об’єктивна сторона: вчинення дій, що призводять до знищення або пошкодження підросту в лісах. Пошкодження полягає у частковому припиненні або порушенні життєдіяльності та функціонування підросту. Пошкодження може здійснюватися різними способами: під час переміщення деревини, механічними засобами, під час рубки дерев та ін., шляхом м’яття, роздроблювання, знищення частини дерева чи чагарнику тощо. Знищення підросту полягає у такому впливі на нього, що має наслідком повне припинення його життєдіяльності та функціонування. Знищення як і пошкодження може також здійснюватися різними способами: витоптуванням, викорчовуванням, спилюванням, підпалом, проїздом транспорту тощо.

Суб’єкт: громадяни і посадові особи.