Читати книгу - "Арон, Олекса Мун (Alexa Moon) "

Я як мінімум маю бути вдячна Арону…

Притискаюся міцніше до хлопця. Вдихаю його незнайомий, трохи дикий запах. Хлопець заривається пальцями в моє волосся і починає масажувати шкіру голову.

— Любиш мене, — заявляє він задоволено. — Відчуваю це.

— Тобі це так важливо? — видихаю йому в шию. — Важливо почути, що я люблю тебе?

— Від тебе — так!

— Я думала, що ти не з таких…

— До тебе я так само думав, — Арон переміщає руки на мою талію, натякаючи, щоб я піднялася. — Мені здається, що ти незручно сидиш. Давай, переберемося на ліжко.