Читати книгу - "Кресова книга справедливих"

Брошнів-Осада, ґміна Брошнів – польське село.

У жовтні 1943 року з потягу вузькоколійної залізниці бандерівці викрали та вбили 18 лісових працівників, які їхали з інструктажу в Долині. Ярослав Бусько, секретар лісництва, врятувався, оскільки був застережений знайомим українцем і не поїхав на інструктаж.

Джерело: A. Gołąb, Powiat Dolina, „Na Rubieży” 2002, № 62, с. 13.

Долина – повітове місто, яке налічувало близько 10 тис. мешканців, населене поляками і українцями та (до 1942 р.) євреями.

24 грудня 1944 року члени УПА напали на хату Болеховських і вбили п’ять осіб. «Бенедикт і Владислав Болеховські були тяжко поранені. Визнані нападаючими за мертвих, уціліли. Місцева українка, наречена Бенедикта, зберегла обох у своїй хаті, рятуючи їм життя».

Джерело: H. Komański, Powiat Dolina, „Na Rubieży” 1998, № 29, с. 4.

Ілемня, ґміна Спас – село, яке налічувало близько 1200 мешканців, населене українцями і декількома польськими родинами.

На зламі 1943 і 1944 років члени УПА зробили напад на хату лісничого Піхура. Лісничий був у підвалі, нападаючі застали на кухні його служницю-українку. «Служниця сказала їм, – згадує Кшиштоф Доніґевич, – що лісничого немає, недавно вийшов з будинку лісничого і досі не повернувся. Відповідь жінки їх не задовольнила, вони почали її бити, вимагаючи вказати місце, де притаївся лісничий. Служниця, незважаючи на лупцювання, давала тільки одну відповідь, що лісничий вийшов і не повернувся. Врешті бандити дали жінці спокій, і, після обшуку будинку лісничого, відійшли».

Джерело: K. Donigiewicz, Byłem świadkiem, „Na Rubieży” 1998, № 29, с. 4.

Поляниця, ґміна Болехів – село зі значною перевагою українського населення над польським, яке налічувало понад 1000 мешканців.

Осінню 1943 року бандерівці вбили кільканадцять працівників управління лісового господарства. «Я, за декілька днів до цієї події, – засвідчує Казимир Сосенкевич, – був попереджений знайомим українцем, який мені в довірі сказав: Пане лісничий, виїжджайте з родиною на захід, бо збираються вас усіх зарізати».

Джерело: K. Sosenkiewicz, Byłem świadkiem, „Na Rubieży” 1998, № 29, с. 25.

Тростянець, ґміна Рахиня – польсько-українське село, яке налічувало близько 1300 мешканців.

Згідно повідомлення АК, у лютому–березні 1944 року, «за протидії вбивствам», був вбитий греко-католицький священик.

Джерело: AAN, Armia Krajowa, Komenda Obszaru Lwów, 203/XV-14, Meldunek „Spirytusu” do „Apteki” z 8 III 1944, арк. 137.

Човгани, ґміна Болехів – село зі значною перевагою українського населення над польським, яке налічувало понад 2200 мешканців.

14 лютого 1943 року бандерівці вбили Яна Пукальського і викрали декількох інших поляків. Убили також трьох українців, які публічно засуджували злочини, що вчинялися на поляках.

Джерело: B. Pukalski, Byłem świadkiem, „Na Rubieży” 2002, № 62, с. 13.

Держів, ґміна Розділ – село з перевагою польського населення над українським, яке налічувало близько 1500 мешканців.

Яків Крашевський описує напад бандерівців на село з 9 на 10 травня 1944 року: «Батько з моїми братами Стефаном і Юзефом втекли до лісу, натомість мене мама забрала і ми пішли до сусіда-русина, який нас прийняв і заховав».

Джерело: J. i J. Kraszewscy, Byliśmy świadkami, „Na Rubieży” 2000, № 42, с. 10.

Жирава, ґміна Руда – село зі значною перевагою українського населення над польським, яке налічувало близько 850 мешканців.

Ванда Шнайдер розповідає про долю двох українських родин, які протестували проти волі бандерівців, стаючи на сторону поляків. Іван Фрей відмовився від вбивства своєї дружини-польки, за що від рук бандерівців отримав смертний вирок. Тяжко поранений, утік з місця екзекуції, потім був українцем Андрушком відвезений у лікарню до м. Стрий, завдяки чому вижив.

Найстарший син з української родини Лизаків відмовився брати участь у вбивствах поляків, тому що вважав, що це не є доброю дорогою для будування української державності. За свої погляди в кінці 1944 року був бандерівцями вбитий. Пізніше було вбито також його батька й матір, які голосно критикували вбивць сина.

Джерело: Свідчення Ванди Шнайдер, переписане Євгеном Яворським, „Na Rubieży” 2000, № 42, с. 12–13.

Розділ, ґміна Розділ – містечко, яке налічувало понад 5000 мешканців, де до війни переважало єврейське населення; поляки становили близько 30, а українці – 15 відсотків населення.

6 травня 1944 року українець Турко виступив на захист групи поляків, з якою повертався зі станції Розділ і разом з ними потрапив у бандерівську засідку. На покарання був вбитий разом з поляками.

Данута Бздзюх подає, що під час нападу бандерівців у 1943 році, вони разом з матір’ю заховалися в сусіда-українця на прізвище Шаран. Цієї ночі зайшла до його хати група бандерівців і перебувала там декілька годин, сусід, однак, польок не видав. Пізніше, за своє прихильне ставлення до поляків, він був убитий.

Джерело: H. Komański, Powiat Żydaczów, „Na Rubieży” 2000, № 42, с. 16; D. Bździuch z d. Chorosza, Byłam świadkiem, там само, с. 19.

Діброва, ґміна Томашівці – українське село, яке налічувало близько 600 мешканців та колонія, населена 40