Читати книгу - "Стосунки на годину і більше, Емілія Дзвінко"

— Я зараз повернуся, — несподівано каже Кирило і дивиться в бік будинку. Я також обертаюся туди і бачу Поліну. 

— Почекай до завтра, — прошу Кирила з надією, що послухає і не стане питати сестру прямо зараз про почуття до Бориса. Він йде, лишаючи мене без відповіді. 

— З Кирилом складно, — вириває мене з думок Дарина. — Особливо, якщо справа стосується Поліни.

— Я це знаю, — надто різко кажу і одразу виправляюся, бо неправильно зриватися на людях. — Вибач, день сьогодні кепський.

— Буває, — спокійно відповідає Дарина. —Коктейлі прямо по курсу, тому ми можемо трішки виправити твій день.

Я усміхаюся, бо знаходжу підтримку там де не чекала. Дарина бере нам два грушевих белліні і ми йдемо в ту частину саду де не має людей.

— Ти мені не дуже сподобалося, але здається перше враження в мене склалося хибне, — зізнаюся.  

— Я взагалі мало кому подобаюся. Це певне професійне, — усміхається дівчина потягуючи коктейль.

—  Ви зустрічалися з Кирилом? —  питаю, те що цікавить мене найбільше.

Дарина дивиться здивовано.

—  Якщо через це я тобі не сподобалася, то дарма. Ми з Кирилом тільки друзі і так було завжди. Я надто добре його знаю, щоб хотіти собі таке щастя, — жартує дівчина.

—  Значить, на одну проблему менше, — кажу Дарині і роблю ковток белліні. —  Як думаєш, Кирило ще й досі закоханий у Вікторію? 

—  Думаю, що ні і з часом до нього це також дійде. Чоловіки взагалі тугіші від жінок в плані почуттів.

—   Хіба в нього мало було часу? 

—   Лео, ти явно не дооцінюєш своє значення в житті Кирила, —  заспокоює мене Дарина. — Він не кинув тебе, коли дізнався про розлучення Вікторії. А це таки щось означає.

—  Яке розлучення? — здивовано перепитую, бо вперше чую про це.

—  Вікторія розлучається з Артемом, —   каже Дарина. —  Зараз вони ділять спільно нажите майно. Але обоє такі впертюхи, що ніяк не можуть розійтися мирно.