Читати книгу - "Моя, бо кохаю, Оксана Мрійченко"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
— А я нічого не вимагаю. Просто хочу тебе підтримати. Боляче бачити тебе такою, — Ігор трохи посміхнувся і підхопив букет. — Візьми квіти. Будь ласка. Я купив їх для тебе. Нехай хоч трохи покращать тобі настрій.
Лера знову схлипнула і нерішуче взяла букет. Другий день народження поспіль зі сльозами на очах. Хіба ж так вона мріяла зустрічати свої двадцять років? Стосунки з Владом втрачені назавжди і цей факт треба якось прийняти. Але як жити в цьому світі без кохання?
— Чорна смуга не назавжди, Леро. Все налагодиться, от побачиш, — Ігор знову посміхнувся дівчині і підхопив свій рюкзак. — Ходімо. Проведу тебе до метро.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Моя, бо кохаю, Оксана Мрійченко», після закриття браузера.
