Читати книгу - "Потраплянка на заміну, Літа Най"

– Сподіваюся, ти не розраховуєш, що через твоє бажання пограти у сваху, я погоджуся спати на підлозі? – саркастично піднявши брову, подивився на мене Дарлем.

– Ні, – коротко відповіла я і впевненим кроком підійшла до ліжка з протилежного боку. Скинувши халат і залишившись у досить пристойній сорочці до колін, я опустилася на матрац і забралася під ковдру. – Ліжко велике – місця всім вистачить.

Не втримавшись, я таки кинула швидкий погляд на чоловіка. Не скажу, що він був приголомшений, але нотка здивування в його погляді пробігла. Так, любий, тобі дісталася дружина не з боязкого десятка. Спочатку я якийсь час слухала мірне дихання Дарлема, а потім навіть не помітила, коли сама провалилася в сон. На своїй частині ліжка!

Звісно ж, прокинулися ми в обіймах. А хіба могло бути інакше? Це ж стандартний сюжетний поворот будь-якої книжки чи фільму.

Я лежала на плечі чоловіка, а моя рука розмістилася на його грудях. Промені ранкового сонця наполегливо проникали крізь тоненькі фіранки, а звуки природи так і підбурювали прокинутися і вийти на балкон, щоб насолодитися видовищем.

Ось тільки на цьому весь романтичний антураж закінчувався. Уві сні я закинула на Дарлема ногу, а він накрив її своєю долонею. З огляду на те, що я дуже високо підняла коліно, моя сорочка закотилася, і зараз чоловік міцно обхоплював моє голе стегно. И так, був ще один момент: моя нога лежала майже на всьому його тулубі і в районі паху я відчувала... скажімо так, одна з частин тіла Дарлема вже встала.

Я вирішила трохи змістити свою ногу, щоб не торкатися окремих ділянок тіла чоловіка. Але варто було мені поворухнутися, як рука чоловіка сильніше стиснула моє стегно, зупиняючи мене.

– Не рухайся, – хрипким голосом відгукнувся він.

– Гаразд, – сонно протягнула я. – Тільки давай ще трохи поспимо.

– Тебе це ні краплі не бентежить? – глузливо уточнив Дарлем, послабивши хватку. Зате тепер він почав плавно водити пальцями по моїй нозі.

– Ти ж сам сказав не рухатися, – знизала плечима я, наскільки це дозволило лежаче положення.

– А якби я сказав поцілувати мене?

Від однієї цієї думки по тілу пройшлася хвиля жару. Але я постаралася, щоб мій голос прозвучав якомога відстороненіше:

– Тоді ти б ще довго не зміг забути цей поцілунок.

Чоловік стрімко підім'яв мене під себе. Я навіть не встигла ойкнути, як вже лежала на лопатках, а його величезне тіло нависало наді мною. Нахилившись до мого обличчя, Дарлем прошепотів:

– Перевіримо?

Кутики його губ були злегка підняті, а в очах я читала виклик. Що ж у цю гру можна грати удвох. Я підняла руку і провела нігтиками по його оголеному торсу. Від грудей, спускаючись все нижче й нижче. Я відчула, як його прес напружився під моїми пальцями, а очі потемніли. Коли рука наблизилась до резинки штанів, її перехопили. Чоловік відвів мою неслухняну кінцівку і притиснув її до матраца. Я вже думала, що він відсторониться, але Дарлем несподівано швидко подався вперед і впився в мої губи.

Поцілунок був настільки шаленим, що мені не вистачало повітря. Серце заколотилося в грудях з такою силою, ніби я бігла марафон. Усередині все горіло, але всупереч цьому я хотіла відчувати Дарлема більше, сильніше, тісніше, інтимніше. Намагаючись стати ближче, я ногами притягнула його до себе так, щоб наші тіла повністю сплелися. Він прикусив мою нижню губу, у відповідь на це я впилася нігтями в його спину.

Чоловік відірвався від моїх ниючих губ і почав прокладати доріжку з поцілунків до моєї шиї, і я видала гучний стогін. У цей самий момент на першому поверсі почулися кроки й віддалені голоси. Згадавши, що взагалі-то ми в будинку не одні, я поклала розкриту долоню на груди чоловіка. Він із прикрим зітханням відсторонився і впав спиною на ліжко поруч зі мною. Ми обидва важко дихали, оговтуючись після цього божевілля.

– Ти мала рацію, – задиханим голосом вимовив Дарлем. – Цей поцілунок я довго не зможу забути.