Читати книгу - "Кохати зірку, Лана Деніз"

60 частина

                                

   Ніколь зупинила таксі біля ошатного білосніжного будинку, в якому мешкала її найкраща подруга Жанет, з якою вона познайомилася на зйомках реклами декілька років тому.

   Піднявшись сходами на ганок, вона почула, що в будинку лунала  музика і чулися веселі голоси. Натиснувши на дзвінок, їй довелося декілька хвилин почекати, поки двері відчинилися і на порозі з’явилася господиня дому, висока блакитноока блондинка, одягнута в елегантний брючний костюм.

-Привіт, моя хороша,- радісно посміхнувшись, Жанет поцілувала подругу в щічку,- я дуже рада, що ти приїхала до мене в гості. Сподіваюся, у тебе все добре? Ти виглядаєш втомленою.

-Не зовсім добре,- зітхнула Ніколь,- ти ж знаєш, в якому стані зараз Арман, та й діти капризують та хворіють, я вся на нервах.

-Так, Нікі, ти така бліда, мов привид. Тобі потрібно гарно відпочити. Проходь, люба!

   Зайшовши в велику світлу вітальню, Ніколь побачила, що за великим столом вже зібралися всі гості, лише її місце залишилося вільним.

-Ніколь, прошу до столу,- Жанет вказала їй на вільне місце і прошепотіла, нахилившись до самісінького вуха,-  зверни увагу, що поруч від тебе за столом сидить Філіп Буссенар, молодий, але дуже відомий  режисер, до речі він неодружений…

   Ніколь обурено поглянула на подругу і пройшла до столу.

-Філіпе, познайомся, це моя найкраща подруга Ніколь Арто, актриса і модель,- промовила Жанет, поклавши руку йому на плече.

    Філіп, високий, атлетичний молодий чоловік з темно-каштановим волоссям та зеленими очима уважно поглянув на Ніколь і, підвівшись, потиснув їй руку.

-Вітаю! Дуже приємно!- промовив він, посміхнувшись шикарною посміщкою.

    Ніколь здригнулася, відчувши теплий дотик його руки і ніяково посміхнувшись, зайняла своє місце за столом.

-У вас дуже незвичні парфуми, з яскравими нотками апельсина та неролі,-нахилився до неї Філіп.

-Вас це дратує?-Ніколь розчаровано поглянула на нього, адже вона була впевнена, що її парфуми мають вишуканий аромат.

-Навпаки, хвилює,- Філіп уважно подивився їй в очі пильним поглядом.

   Ніколь знітилася. Вона навіть не очікувала, що чоловіки будуть робити їй такі компліменти, але мусила зізнатися самій собі, що їй сподобалося чути приємні слова в свою адресу.

   Новий знайомий намагався приділяти їй увагу  впродовж всього вечора і наповнював її келих червоним вином так, що Ніколь забула про все на світі, і про час теж.

   А коли, нарешті,  поглянула на годинник, то побачила, що вже дуже пізно і почала поспішно збиратися додому.

-Люба, ти вже йдеш?- Жанет засмучено поглянула на подругу.

-Так, вже дуже пізно…Арман буде хвилюватися,- спантеличено промовила вона, схопивши сумочку,- я зараз викличу таксі…

-Ніколь, не хвилюйтеся, не треба таксі, я сам відвезу вас додому,- Філіп підвівся із-за столу.

   Він був за кермом, тому за весь вечір навіть не доторкнувся до міцних напоїв, а попивав лише мінералку.

-Не треба, я викличу таксі,- вперто промовила Ніколь.

-Нікі, припини цей дитячий садок,- Жанет з докором поглянула на подругу.- Чи ти боїшся Філіпа?

-Чому я маю його боятися?- Ніколь здивовано подивилася на Жанет.- Не боюся!

-От і добре, тоді я з задоволенням відвезу вас додому,- промовив Філіп, виходячи за нею.

   Ніколь зітхнула і сіла на переднє пасажирське сидіння, пристебнувшись паском безпеки.

   Пристібаючи свій ремінь, Філіп ніби випадково  доторкнувся до неї рукою, а потім поглянув на неї.

-Ніколь, хочу зізнатися вам, що ви мені дуже сподобалися,- зізнався він, впевнено тримаючись за кермо.

-Мені дуже приємно це чути від вас, але я заміжня,- намагаючись не виказати свого хвилювання, відповіла Ніколь.

-Я це знаю…Знаю, що ваш чоловік Арман Арто і знаю  про трагедію, яка з ним трапилася…Мені дуже шкода, але життя продовжується. Ви дуже гарна жінка і талановита актриса, тому я хочу запросити вас на зйомки. Зовсім скоро я і моя команда будемо знімати новий проект. Це буде рекламний ролик відомого косметичного бренду, а може навіть міні-фільм, і ви просто ідеально підходите на головну роль в ньому.

-Навіть не знаю,- розгубилася Ніколь,- я не знаю чи зможу вийти зараз на роботу, у мене лежачий чоловік і двоє маленьких дітей, яким потрібна моя турбота і увага…

   Філіп, зупинившись біля будинку, в якому мешкала сім’я Арто, зітхнув і взяв її за руку, ніжно провівши по її пальчиках своєю гарячою долонею.

-Я все розумію, і тому не вимагаю, щоб ви дали відповідь мені саме зараз, у нас ще є час… Тому пообіцяйте мені, що добре подумаєте над моєю пропозицією. Поговоріть з чоловіком, я думаю, що він вас зрозуміє. І не забувайте, що життя продовжується і молодість швидко проходить. Вам потрібно зніматися в рекламі і в кіно, потрібно продовжувати  свою кар’єру, а не замикатися в чотирьох стінах… 

-Дякую вам, Філіпе, я обов’язково подумаю над вашою пропозицією,- промовила Ніколь.- Дякую, що підвезли мене, гарного вам вечора…

    Філіп нахилився і зовсім неочікувано поцілував її в щічку.

-До зустрічі, Ніколь,- ніжно промовив він і на прощання вручив їй свою візитку,- я з нетерпінням чекатиму вашого дзвінка.

   Ніколь зайшла в будинок і обережно ступаючи, щоб нікого не розбудити, прочинила двері в дитячу кімнату і злякано зойкнула- дитячі ліжечка були порожніми.

   Вискочивши в коридор, вона мало не зіштовхнулася з нянями, які вийшли з кухні із філіжанками кави в руках.

-Дівчата, де діти?- злякано запитала вона.

-Не хвилюйтеся, мадам, діти біля мсьє Армана.  Мішель капризувала, і він попросив, щоб ми принесли дітей до нього.

    Ніколь, залишивши дівчат, відчинила двері в кімнату Армана і побачила, що він, напівсидячи на своєму спеціальному ліжку з електроприводом, тримає на руках Мішель, яка солодко спить. А біля нього, обійнявши пухнастого ведмедика, спить Даніель.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍