Читати книгу - "Її ім’я було Татьяна"

ним. Без підтримки Жукова жодного XX з’їзду ніколи б не було, точніше, він був би, але таким самим, як і всі решта.

Головні змовники — Жуков і Хрущов на з’їзді

5

Версія нашої історії у викладі Хрущова була дуже простою і незвичайною.

1. Ленін був великим вождем, здійснив революцію, указав шлях до «світлого майбутнього». Усе в нас було добре і правильно. Якби Ленін був живим...

2. Більшовики-ленінці Дзержинський, Кіров, Куйбишев, Ейхе, Рудзутак, Раскольников були добрими, мудрими, хоробрими, щирими борцями за народне щастя, вони перемогли в Громадянській війні, вони будували «світле майбутнє».

3. Тухачевський, Якір, Блюхер, Дибенко не були ворогами народу, вони буцімто були великими полководцями.

4. І раптом з’явився нехороший Сталін. Він порушив ленінські норми колективного керівництва. 1937 року Сталін розв’язав терор проти більшовиків-ленінців і великих полководців.

5. Сталін позбавив голови армію. Він абсолютно не готував країну до війни. Літаки виявилися трунами, танки застарілими, одна гвинтівка на трьох. Великі розвідники попереджали Сталіна, а він не слухав. Гітлер напав, а Сталін сховався. Потім керував війною на глобусі.

6. Після війни Сталін готував нове винищення чесних комуністів.

7. Усі ми про це нічого не знали.

— Що ж треба зробити, товариші? — запитував Хрущов.

І відповідав:

— Треба розвінчати культ особи Сталіна й повернутися до ленінських норм партійного життя.

Зал слухав, затамувавши подих. Часом відповідав на слова доповідача гучним обуренням із приводу допущеного Сталіним беззаконня.

6

Доповідь, усупереч установленим традиціям і правилам, на з’їзді не обговорювали. Хрущов прочитав доповідь і на цьо-му з’їзд вдруге завершив свою роботу. Доповідь чомусь уважали таємною, проте її було видано накладом в один мільйон екземплярів.

Обговорення доповіді перенесли на закриті партійні конференції та збори. Комуністи таврували Сталіна.

Хрущов повідомив багато цікавого. Але він забув сказати, що терор у країні розпочав зовсім не Сталін, а Ленін, Свердлов, Троцький, Дзержинський і вся їхня братія. Сталін був одним із них, але аж ніяк не найголовнішим.

Хрущов забув повідомити, що терор почався не 1937 року, а рівно на двадцять років раніше — 1917-го.

Хрущов якось забувся, що під час терору знищували не тільки вірних комуністів-ленінців, а й комуністи-ленінці за двадцять років своєї влади винищили десятки мільйонів людей, а вже потім деякі з них теж потрапили у м’ясокрутку, яку до того самі з люттю розкрутили.

Про свою роль Хрущов теж чомусь нічого не сказав.

7

Викриття Сталіна Хрущов продовжував і після з’їзду.

«Я назву страшні цифри: тільки за два роки — 1937 і 1938 — було заарештовано понад півтора мільйона людей, із них 681692 людини розстріляно».

Це виступ Хрущова за рік після XX з’їзду (Молотов, Маленков, Каганович. 1957. Стенограма червневого пленуму ЦК КПРС. — Москва, 1998. — С. 479).

Цифри справді здаються страшними тим, хто не знає нашої історії. До 1937-го і 1938 років винищення російського народу й усіх інших народів нашої країни було поставлено на ковеєр.

Ані Хрущов, ані його послідовники про це згадувати не стали. Та й про те, що кожен з них робив упродовж 1937–1938 років, теж абсолютно не пам’ятали.

Розділ 28

1

Хрущов закликав повернутися до ленінських норм партійного життя та колективного керівництва.

Ось деякі ленінські норми:

«У Пензу. 11/VIII-1918 р.

Товаришам Кураєву, Бош, Мінкіну та іншим пензенським комуністам.

Товариші! Повстання п’яти волостей куркульні повинно повести до нещадного придушення. Цього вимагає інтерес всієї революції, бо тепер узято «останній виріш. бій» з куркульнею. Зразок треба дати.

1. Повісити (неодмінно повісити, щоб народ бачив) не менше 100 явних куркулів, багатіїв, кровопивців.

2. Опублікувати їхні імена.

3. Відібрати у них весь хліб.

4. Призначити заручників згідно з вчорашньою телеграмою.

Зробити так, щоб на сотні верст навкруги народ бачив,

тремтів, знав, кричав: душать і задушать кровопивців куркулів.

Телеграфуйте отримання та виконання.

Ваш Ленін.

P.S. Знайдіть людей якнайтвердіших».

(ЦПА ІМЛ. Фонд 2. Опис 1. Справа 6898. Підкреслено Леніним)

Відразу після краху Радянського Союзу був зовсім нетривалий період, коли трохи прочинили двері Центрального партійного архіву (ЦПА). Хоробрий розвідник нашого минулого А. Г. Латишев можливістю скористався, зібрав у цьому архіві деякі документи, написані рукою Леніна на бланку Раднаркому, опублікував не тільки текст, а й фотокопії в «Демократичній газеті» (листопад 1991, № 21), потім у книзі «Розсекречений Ленін» (Москва: Видавництво Март, 1996, С. 57–60).

Подібними документами заповнені 336 сторінок книги Латишева.

Вожді нової Росії швидко оговталися, двері архівів знову надійно замкнули. Але навіть одного цього документа, не кажучи про всю книгу, цілком достатньо, щоб оцінити доброту дідуся Леніна.

Він наказує публічно вішати багатіїв. Усе одно яких. Якщо багатій, значить, забрати весь хліб і повісити.

Сам товариш Ленін жив у Кремлі та їздив тільки автомобілями Ролс-Ройс.

Товариш Свердлов у тому ж таки Кремлі набивав свій особистий сейф золотими монетами царської чеканки, перснями, брошками, браслетами з діамантами, рубінами, смарагдами і сапфірами.

Товариш Троцький носився країною в царському поїзді.

Товариш Дзержинський жив в особняку, в якому до комуністичного перевороту жив Сава Морозов — найбагатша людина Росії.

Ленін і Троцький, Свердлов і Дзержинський страшенно ненавиділи багатіїв, гробили мільйони людей під час Громадянської війни та Червоного терору, щоб усіх зробити рівними, щоб не було більше на землі багатіїв і кровопивців.

Усі ці борці за загальну рівність брали заручників, тобто звідомо невинних, і заради загального щастя розстрілювали їх тисячами.

І ось Хрущов закликав Комуністичну партію, яка здійснила незліченні лиходійства проти нашого народу і народів усіх сусідніх країн, розвінчати культ особи Сталіна й повернутися до ленінських норм.

І знайшлися люди, які вважають Хрущова мало не борцем за свободу і правду.

2

Однією доповіддю Хрущов убив не двох зайців, а завалив ціле стадо кабанів.

По-перше, він виводив Комуністичну партію з-під удару. У країні назрівав вибух. Хрущов перекладав гнів народу з усієї злочинної системи соціалізму на одну особу.

По-друге, своєю промовою Хрущов дав зрозуміти номенклатурі, що відтепер жодних чисток керівництва не буде. Соціалістична система — це єдина монополія в усіх сферах життя та діяльності суспільства, вона