Читати книгу - "Темний союз, Дроянда"

Розділ 68.

Анна вийшла з ванної, загорнута в легкий халат, її волосся ще трохи вологе після душу. В кімнаті вже не було Алекса. Вона здивовано озирнулася, але потім почула з кухні легкий дзвін посуду та аромат смажених яєць із ковбасою.

З цікавістю підійшла ближче й застала Алекса біля плити. Він стояв у розстібнутій сорочці, уважно перевертаючи яєчню на сковорідці. На столі вже стояв легкий літній салат і ароматна кава.

— Що це таке? — запитала Анна, схрестивши руки на грудях, приховуючи усмішку.

— Це називається «мої кулінарні здібності». — Алекс з гордістю подав їй тарілку.

Анна примружила очі.

— Ти вмієш готувати?

— Ні. Тільки це, — він вказав на стіл.

Вона засміялася й сіла за стіл.

— Але ж сніданок виглядає досить пристойно.

— Ну, я старався, — Алекс присів поруч, уважно дивлячись, як Анна куштує його страву.

Вона зробила перший ковток кави й усміхнулася.

— Непогано. Ти точно не підсипав нічого небезпечного?

— Тільки любов, принцесо, — Алекс підморгнув.

Анна засміялася, але в ту ж мить помітила на столі ще дещо.

— Це для мене?

Вона вказала на розкішний букет пишних троянд, які хтось щойно підвіз і залишив біля дверей.

— А для кого ж іще? — Алекс подав їй квіти.

Анна злегка торкнулася їх пальцями, вдихаючи аромат.

— Вони прекрасні…

— Як і ти, — Алекс нахилився й поцілував її у скроню.

Анна закрила очі, насолоджуючись цим моментом. Такі миті були для неї особливими. Вони означали більше, ніж просто сніданок чи букет. Це була турбота, увага… і, можливо, кохання.

Анна взяла букет троянд у руки, підійшла до вікна, де м'яке ранкове світло ніжно підсвічувало її обличчя. Вона піднесла квіти ближче до себе, злегка нахилила голову й зробила кілька фото.

Глибокий червоний відтінок троянд контрастував із її ніжною шкірою, а погляд, трохи задумливий і водночас грайливий, додавав знімкам особливого шарму.

Вона вибрала найкращі кадри, додала підпис:

"Кохання пахне трояндами... і сніданком у найкращій компанії." ❤️🌹

Натиснула "опублікувати" та усміхнулася, побачивши, як фото одразу почало збирати лайки й коментарі.

— Ага, ще й мене не відмітила, — з удаваною образою сказав Алекс, заглянувши їй у телефон.

Анна засміялася й підморгнула:

— Ну, ти ж сам казав, що таємничість — це цікаво.

Він схопив її за талію, нахилив до себе й прошепотів:

— Після такого посту я точно не дам тобі вийти сьогодні з дому без мене

— Хто знає, може, це і був мій план? — кокетливо відповіла вона, обвиваючи його шию руками.

Алекс усміхнувся, але в його очах загорівся той знайомий хижий блиск. Він підняв Анну на руки й поніс до дивана, змушуючи її засміятися.

— Що ти робиш? — запитала вона, обіймаючи його за шию.

— Караю за те, що не відмітила мене у своєму пості, — відповів він, притискаючи її ближче до себе.

Анна кокетливо усміхнулася.

— І що ж це за покарання?

Алекс нахилився ближче до її губ і прошепотів:

— Я змушу тебе провести цей день тільки зі мною

Він поцілував її так, що у Анни перехопило подих. Його губи були гарячими, пристрасними, а руки м'яко ковзали по її спині, змушуючи забути про все.

— Це дуже жорстке покарання, — прошепотіла вона, коли він трохи відсторонився.

— Ти ще не знаєш, що я приготував далі, — хитро відповів Алекс.

Він узяв її за руку й повів на балкон, де стояв невеликий столик із вином та десертом. Сонячні промені грали на склі келихів, а легкий вітерець ворушив пасма її волосся.

— Це сюрприз? — здивувалася Анна.

— Маленький бонус до покарання, — підморгнув Алекс.

Вона засміялася й узяла келих

— Тоді я не проти бути покараною ще частіше.

Алекс усміхнувся, дивлячись на неї, і підняв свій келих. Він був радий, що Анна все ж таки розуміє його гумор і готова до таких моментів.

— Добре, якщо ти так хочеш, я можу нагородити тебе ще одним сюрпризом, — сказав він, підходячи ближче до неї.

Анна подивилася на нього, її очі блищали цікавістю. Вона знала, що він завжди готовий здивувати її чимось особливим.

— Я завжди готова до сюрпризів від тебе, — відповіла вона з усмішкою, піднявши келих, щоб підняти його в тост.

Алекс опустив свій келих і притягнув її до себе. Їхні тіла зустрілися знову, і цього разу поцілунок був м'якшим, ніж попередній, але не менш пристрасним.

— Я люблю тебе, — прошепотів він, розриваючи між ними тишу.

Анна затримала подих, а її серце затупотіло в грудях. Вона відповіла йому тим самим.

— Я теж тебе люблю, Алекс.

Вона почала відчувати, як її світ стає яскравішим, як все навколо них здається ідеальним. Це був момент, коли вона відчула, що вона поруч із тим, кого справді любить, і готова бути з ним у будь-якій ситуації.

— Ти робиш мій світ краще, — сказав Алекс, пригортаючи її до себе ще міцніше.

Анна усміхнулася, відчуваючи його тепло і ніжність. Це була не просто пристрасна історія, це було щось більше — зв'язок, який не можна було порушити, і вона відчувала це в кожному поцілунку, в кожному погляді.

— Ти і є мій сюрприз, — сказала вона, ніжно цілуючи його в губи.

Алекс відповів їй таким же поцілунком і пообіцяв, що вони ніколи не залишать один одного. Цей момент був їхнім, і він буде тривати вічно.

Анна відчула, як її серце б’ється швидше, коли Алекс обережно притиснув її до себе, як це робив щоразу, коли вони були разом. Його руки знову обвилися навколо її талії, і вона відчула тепло його тіла. Все навколо зникло, залишився лише він і вона, в цій тиші, де кожен поцілунок здавався нескінченним.

— Ми знову разом, — прошепотів Алекс, погладжуючи її волосся, і погляд його став ніжним, майже мрійливим.

Анна подивилася йому в очі, в яких віддзеркалювалася та ж сама ніжність. Вона знала, що це не просто слова. Вони пережили багато випробувань разом і зараз могли відчути справжнє значення цих слів.

— Я не знаю, що буде завтра, — сказала Анна, пригортаючись до нього ще тісніше. — Але я хочу бути з тобою. Це все, що мені потрібно.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍