Читати книгу - "Лялька"

щойно почалися вбивства, пов’язані з «Лялькою». Неможливо, щоб Вульф не впізнав виняткового почерку вбивці.

Едмундсу неодмінно треба було все обговорити з Бакстер.

— Ми ані на крок не наблизилися до встановлення того, хто бажав смерті всім цим людям, — розчаровано сказала Ваніта. — Ніхто з родичів жертв Халіда не потребував нагляду.

Сіммонс передав Едмундсу стосик статей, написаних Ґарландом, і він почав переглядати їх.

— Хай там як, а Чемберс усе одно ніяк не був пов’язаний із Халідом, — сказала Бакстер.

Тепер вона могла згадувати ім’я свого друга без злості чи суму.

Одна зі статей Ґарланда привернула увагу Едмундса. Ґарланд брав інтерв’ю в мера Тернбла, і стаття була такою ж убивчою та наклепницькою, як це вміють писати тільки газети конфіденційно без заяви в суді. Мер був надто зайнятий, просуваючи свої стратегії, і відкрито закликав «зробити Наґіба Халіда жертвою», щоб допомогти йому втілити у життя «Політику з питань поліції та злочинності». Ґарланд зумисне ставив навідні запитання, які заохочували несамовитий напад мера на осоромленого детектива міської поліції Лондона.

— Виглядає, наче перелік «фанатів» Натана, — зауважив Фінлі. — Якби, звісно, у ньому не було його.

— Сказав би ще Фаустівський, — посміхнувся Сіммонс.

Фінлі захихотів.

Едмундс повільно опустив статтю, яку читав, і повернувся до Фінлі. Десь у його втомленій свідомості починала зароджуватися неясна думка. Він знову глянув на статтю на колінах, а потім на дошку в центрі кімнати.

Раптом, усе стало на свої місця.

Нарешті все прояснилося.

— Це Вульф! — випалив він, опускаючи статті на підлогу та наполегливо притискаючи руки до потилиці, силуючись упорядкувати розкидані думки.

— Я пожартував, — ніяково сказав Фінлі.

Інші обмінялися задумливими поглядами, коли Едмундс почав бурмотіти імена собі під ніс. Він сповз зі свого сидіння і засміявся.

— Ми були такими сліпими, — сказав він.

Він почав ходити туди-сюди.

— Весь цей час я помилявся. Халід ніколи не був ключем, ним постійно був Вульф!

— Про що в біса ти торочиш, Едмундсе? — запитала Бакстер.

Фінлі змінився в обличчі і похитав головою на її уточнення.

Едмундс зірвав із дошки завершений перелік жертв і впустив його на підлогу.

— Гей! — закричав Сіммонс, але Ваніта жестом дозволила Едмундсу продовжувати.

Він захоплено почав писати.

1. Палій — одержимість Вульфа — вже раз намагався вбити

2. Адвокат — дискредитувала докази Вульфа — витягла Халіда

3. Керівник юридичної фірми — знав, що свідчення неправдиві

4. Наглядачка — недосвідчена — дозволила Халіду вбити знову

5. Присяжний — зливав інформацію Ґарланду

6. Чемберс —

7. Мер — безсоромно використовував Вульфа до і після того, як Халід убив останню жертву

8. Брат Халіда — заплатив Локлен за неправдиві свідчення

9. Журналіст — друкував про Вульфа брехню, використовував інформацію, щоби вплинути на громадськість/присяжних

10. Охоронець — врятував життя Халіда, зламав Вульфу зап’ясток

11. Свідок — збрехала про гроші, суперечила свідченням Вульфа

12. Вульф — обман

— Це ж абсурд, правда? — сказала Бакстер.

Вона шукала підтримки серед своїх колег.

— Я хотіла сказати, що жоден із вас насправді не купиться на це лайно?

— Чемберс? — запитав він у неї. — Чого бракує?

— Здається дуже зручним, що Вульф учора відлупцював тебе, а тепер, неначе грім серед ясного неба, ти починаєш звинувачувати його у… Я навіть не знаю в чому саме, — відповіла вона.

— Чемберс? — повторив Едмундс.

— Немає зв’язку, — з викликом сказала вона.

— Який зв’язок? — Едмундс закричав на неї, вразивши цим усіх присутніх.

— Я вже сказала тобі, ніякого.

Фінлі прочистив горло й розвернуся до неї. Бакстер насупилася на нього.

— Не вірю жодному слову з цього, мила, але нам потрібно знати, щоб розставити все на свої місця, — сказав він.

Бакстер відмовлялася говорити.

— Натан завжди вважав, що це Бен надіслав листа, — сказав Фінлі.

— Якого листа?

— Отого до відділу професійних стандартів, — продовжив Фінлі, — в якому йшлося про його одержимість та неврівноваженість, а ще була порада про його відсторонення.

Фінлі глянув на Бакстер, однак вона навіть не дивилася на нього.

— Коли того листа зачитали в суді, це стало останнім гвіздком у труні, — згадав Сіммонс, виглядаючи надзвичайно стурбованим.

Едмундс дещо згадав і вже листав свій записник. Він почав переповідати.

— 28 червня — охороняв вхід до кімнати для допитів. Підслухав обговорення між мером Тернблом та детективом Вульфом: «— Я розумію. Ви всі просто виконували свою роботу: преса, адвокати, герой, який розтрощив мій зап’ясток і відтягнув від Халіда».

— Це Вульф так сказав? — стурбовано запитав Сіммонс.

— Слово в слово, — сказав Едмундс. — Він назвав трьох із наших жертв перед тим, як ми навіть почали їх шукати.

— Цього недостатньо, — сказала Ваніта.

Едмундс вийшов із конференц-зали та повернувся з першою з архівних коробок з речовими доказами. Він передав кожному колезі потрібні документи, що стосувалися справи, включно з викривальним аркушем на кришці.

— Ви всі пам’ятаєте, як Вульф відреагував на моє відкриття вчора? — запитав Едмундс. — Що ж, у мене ще шість коробок під моїм столом… нашим столом.

— Це все пояснює, — сказала Бакстер. — Очевидно, Вульф налякав убивцю і тепер він себе захищає.

— Я думав про це, але хіба Вульф розповідав хоч щось із цього будь-кому в цій кімнаті? — запитав Едмундс у присутніх.

Ніхто не відповів.

— Я вважаю, що Вульф хотів помсти, справедливості, називайте це як хочете, задля Анабель Адамс, задля її родини, задля самого себе, — почав Едмундс, усе ще складаючи це докупи, навіть коли говорив. — Він відчував, що ані продажність, ані бездіяльність чи опортунізм не будуть спокутувані, поки він проводив час у психіатричній лікарні, а ще одна молода дівчина лежала мертва.

Згодом, після його відновлення, він почав активно шукати нерозкриті вбивства. Зрештою, нерозкриті вбивства свідчать про вбивцю, якого не впіймали. Він тримав своє розслідування у таємниці, знайшов ці сім старих справ та розкрив особистість убивці. Але замість того, щоб заарештувати його, він використав його, щоб покарати кожного, кого вважав вартим цього.

Винахідливим кроком було додати власне прізвище до списку, повернувши все навколо нього. Вульф знав, що ніхто не запідозрить його, поки його власне життя під загрозою. Я мав на увазі, подумайте про це: якби прізвища Вульфа у списку не було, ми