Читати книгу - "Історія держави і права України"

і які з попередніх правових джерел було скасовано, а які з них частково продовжували діяти.

15. Поясніть, чому основним джерелом права Гетьманщини було козацьке звичаєве право? Які суспільні відносини регулювали норми звичаєвого права? Розкрийте роль звичаєвого права в умовах обмеження української державності у ХVIІІ ст.

16. Поясніть, чому гетьманські статті вважають конституціями Козацько-Гетьманської держави. Розкрийте порядок укладання та основний зміст цих актів. У чому полягало обмеження автономії України?

17. З’ясуйте обставини укладання “Конституції П.Орлика” (1710 р.), проаналізуйте доданий до теми її текст та випишіть у зошит основні державно-правові ідеї, що містить ця важлива пам’ятка українського права. Поясніть, чи існували можливості її реалізації як державного документа та джерела права.

18. Що спричинило кодифікацію українського права у XVIII ст.? Ознайомтеся з передмовою до збірника “Права, за якими судиться малоросійський народ” (додається) та з’ясуйте, за яких умов була створена кодифікаційна комісія, якими були її склад та завдання. Які правові джерела було використано комісією для підготовки кодифікації українського права? Охарактеризуйте основні пам’ятки українського права даного періоду.

19. Пригадайте назву Українського кодексу 1743 р., який став результатом діяльності комісії та поясніть, чи відповідає ця назва змістові кодексу. Проаналізуйте наведений до теми текст цього кодексу та охарактеризуйте його структуру, зміст і значення. Поясніть, чому він не був офіційно затверджений у якості джерела діючого права.

20. Охарактеризуйте розвиток цивільного права Козацько-Гетьманської держави.

21. Охарактеризуйте розвиток родинного права. Якими правовими джерелами регулювалися шлюбно-сімейні відносини? З’ясуйте, які були умови укладання шлюбу та матеріальні гарантії шлюбу.

22. Охарактеризуйте процес розвитку кримінального права Козацько-Гетьманської держави. Проаналізуйте джерела права, що додаються до теми (Права, за якими судиться малоросійський народ, Процес короткий наказний) та наведіть характерні приклади у застосуванні кримінально-правових норм. Зокрема, з’ясуйте, які зміни відбулися в понятті злочину, його суб’єктному складі, які обставини пом’якшували відповідальність, а які вважалися такими, що обтяжували провину, які інститути кримінального права деталізуються в цей період.

23. Сформулюйте мету системи покарань. Розкрийте основні та додаткові види покарання та порядок їх застосування. З’ясуйте, які існували способи приватного покарання. Які покарання стали застосовуватися в Гетьманський державі з поширенням російського законодавства?

24. Розкрийте характерні риси процесуального права Козацько-Гетьманської держави. Проаналізуйте Інструкцію судам, 1730 р. та Процес короткий наказний, 1734 р., що додаються до теми, та з’ясуйте, які нові тенденції проявляються у ХVIІІ ст. при розгляді цивільних справ та при розгляді справ кримінальних. Яка форма позовної заяви була встановлена за доби гетьмана Д. Апостола?

25. З’ясуйте, який був порядок порушення кримінальних справ, які існували види судових доказів. Охарактеризуйте, в чому полягав інквізиційний порядок розгляду кримінальних справ на українських землях та встановіть, у чому він різнився від західноєвропейської інквізиції. Поясніть, на кого покладалася функція виконання судових рішень та який був порядок оскарження рішень і вироків суду.

Першоджерела

Зборівський договір (Серпень, 1649 рік)[30]

(Витяги)

Декларація його королівської милості Війська Запорозького на пункти прохання дана.

1. При всіляких давніх вольностях його королівська милість Війську своєму Запорозькому (проти давніх жалуваних грамот) свою жалувану грамоту негайно видає.

2. Кількість війська, хотячи догодити проханню підданих своїх і заохотити їх до послуг своїх і Речі Посполитої, дозволяє мати його королівська милість сорок тисяч війська запорозького; і складання реєстру довіряє гетьманові Війська свого Запорозького з такою декларацією, щоб як і раніше, которий був до того спроможний, як у маєтностях шляхецьких козаків до реєстру записували, так і в маєтностях його королівської милості. А міста такі: від Дніпра, починаючи з Димеру. Горностайполя, Коростишева, Паволочі, Погребищ (Прилук), Вінниці, Браслава, а там від Браслава до Ямполя і аж до Дністра, тут в реєстр козаки мають бути вписані; а з другого боку Дніпра — в Острі, Чернігові, Ніжині (Ромнах) і всюди аж до границі московської і Дніпра. Стосовно ж інших міст його королівської милості і шляхецьких понад ті, що у пунктах занесені, в них не має бути козаків; проте вільно тому, хто хоче бути в козацтві, без дозволу панського вийти з усім майном на Україну, коли його буде до реєстру прийнято. А ті списки реєстру через п. гетьмана Війська Запорозького мають бути складені не пізніше як до нового року свята руського (тобто до Різдва Христового) таким чином: гетьман Війська Запорозького має за підписом руки своєї і печаткою війсковою скласти реєстр поіменно усіх тих, які будуть записані в козацтво; щоб вони у козацтві залишалися при вольностях козацьких, а інші в фортецях його королівської милості, і в маєтностях шляхецьких панам своїм підлеглі були.

3. Чигирин, як і є зараз, при булаві Війська Запорозького має бути завжди, і теперішньому гетьманові Війська свого Запорозького, благородному Богданові Хмельницькому, його королівська милість, його вірним слугою своїм і Речі Посполитої, віддає.

4. Що колись діялось під час страшного заколоту з божого благословіння, все те має бути забуте, жоден пан не може помститися і чинити покарання.

5. Шляхті віри роської, так само як і римської, яка під час того заколоту колись перебувала у війську запорозькому, його королівська милість з доброї волі своєї панської ласки вибачає і проступок їх забуває…

6. Військо коронне, у містах, де будуть розташовані реєстрові козаки, своїх гарнізонів не може мати…

8. Не дивлячись на заколот як у Короні польській, так і у Великім князівстві Литовськім, цілісність церкви, її майна, фундацій, що з давній часів їй належали, так само і всіх прав церковних, — як разом з преосвященним отцем митрополитом Київським і з духовенством на найблищому сеймі буде вирішено і постановлено буде, все, чого бажає отець митрополит, все позволено буде, його королівська милість дотримуватись готова, щоб кожен користувався правами і вільностями своїми, і місце в сенаті преосвященному його милості отцеві митрополиту київському його королівська милість дозваляє мати.

9. Вільності, переваги різні в воєводстві Київськім, Брацлавськім і Чернігівськім роздавати його королівська милість жителям стану шляхетського віри православної грецької, що належать за давніми правами, обіцяє.

10. В місті Києві, де запроваджені школи роські, отці ієзуїти не можуть мати, а також у інших українних містах, чи десь-інде; усі інші школи, що існують з давніх давен, мають бути усі збережені.

11. Горілкою шинкувати козаки не можуть, окрім, як для своїх потреб, а оптом мають продавати, шинки медові, пивні як за давнім звичаєм мають бути.

Ці пункти мають бути на сеймі затверджені, а це тільки по передня згода на дозвіл жителям українним і Війську Запорозькому його королівської милості і всієї Речі Посполитої.

Статті Б. Хмельницького (березень 1654 р.)[31]

(Витяги)

1. Щоб по містах урядники були обирані