Читати книгу - "Випадковий наречений, Аніта Русанова"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
«Гаразд. Але ненадовго. Як прилетиш, нам треба буде поговорити.» Написав, а я вже знаю про що ми маємо поговорити. Приємно, що він хоче таки розказати мені про це. Відразу за цим повідомленням прилетіло ще одне. «Доречі, а коли ти прилітаєш? Говорив з Сергієм, він казав, що Яна летить до тебе. Це на майстер-клас?»
«Так. Майстер-клас післязавтра. Іра з нами буде. Тому трохи затримаюсь.»
«Зрозумів. Доречі, як вона?»
«Чесно, думала буде гірше. Але все ж вона мене таки вразила.»
«Про що ти? Трохи не розумію….»
«Потім розповім, писати трохи довго»
«Ну добре, відпочивай. Матимеш час, пиши, або дзвони, буду чекати!»
«Добре, Макс. Добраніч!»
«Добраніч, Насть. Цілую!» - Вже це останнє повідомлення я бачила через напіввідкриті очі, адже сон почав забирати мене до себе, тільки но я дісталась ліжка. Хотіла ще йому написати, що теж цілую, але я вже не могла боротись. А його повідомлення так лишилось просто прочитаним.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Випадковий наречений, Аніта Русанова», після закриття браузера.
