Читати книгу - "Науково-практичний коментар до Податкового кодексу України: в 3 т."

як рівну частину, а саме 74 частини від суми збору, зазначеної в спеціальних дозволах, виданих у відповідному календарному році, крім сум збору, сплачених відповідно до підпунктів 334.2.1 і 334.2.2 пункту 334.2 цієї статті, у строки, визначені для квартального податкового (звітного) періоду.

334.5. Звертаємо особливу увагу на те, що у разі отримання дозволу у поточному році, якщо воно відбувається після чергового строку сплати збору, у такому випадку лісокористувачі зобов’язані сплатити всі суми збору за строками, що минули.

РОЗДІЛ XVIII ОСОБЛИВОСТІ ОПОДАТКУВАННЯ ПЛАТНИКІВ ПОДАТКІВ В УМОВАХ ДІЇ УГОДИ ПРО РОЗПОДІЛ ПРОДУКЦІЇ
Стаття 335. Порядок оподаткування інвестора під час виконання угоди про розподіл продукції

335.1. Протягом строку дії угоди про розподіл продукції і в межах діяльності, пов’язаної з виконанням такої угоди, стягнення з інвестора загальнодержавних та місцевих податків та зборів, передбачених цим Кодексом, крім передбачених пунктом 335.2 цієї статті, замінюється розподілом виробленої продукції між державою та інвестором на умовах такої угоди.

Податкові зобов’язання не виникають у разі:

— розподілу прибуткової продукції між інвестором і державою;

— передачі права власності від інвестора до держави на майно, придбане або створене інвестором для виконання угоди про розподіл продукції і вартість якого відшкодована компенсаційною продукцією або з дня припинення дії угоди;

— передачі майна сторонами угоди про розподіл продукції в користування оператору угоди в межах такої угоди;

— розподілу оператором компенсаційної та/або прибуткової продукції між інвесторами;

— передачі майна сторонами угоди про розподіл продукції оператору для забезпечення виконання умов угоди про розподіл продукції в межах такої угоди.

335.2. Під час виконання угоди про розподіл продукції інвестор сплачує такі податки і збори:

а) податок на додану вартість;

б) податок на прибуток підприємств;

в) плату за користування надрами для видобування корисних копалин.

Інвестор зобов’язаний нарахувати, утримати та сплатити до бюджету податок з доходів фізичних осіб із заробітної плати та інших винагород і виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку згідно з розділом IV цього Кодексу.

Інвестор-резидент або інвестор-нерезидент (його постійне представництво) зобов’язаний зареєструватися за місцезнаходженням як платник податків та при взятті на податковий облік подати органу державної податкової служби за місцем своєї реєстрації відповідне повідомлення у письмовій формі і такі документи:

— засвідчену в нотаріальному порядку копію зареєстрованої угоди про розподіл продукції;

— копію свідоцтва про державну реєстрацію угоди про розподіл продукції.

Після реєстрації як платника податку інвестор зобов’язаний складати і подавати передбачені законодавством податкові декларації і звіти, нести відповідальність за належне виконання своїх обов’язків, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів, у порядку і розмірах, встановлених цим Кодексом. Податкові декларації і звіти подаються інвестором за кожним податком, збором (обов’язковим платежем) окремо від звітів за результатами діяльності, не пов’язаної з виконанням угоди про розподіл продукції.

Форма свідоцтва про реєстрацію інвестора як платника податків затверджується центральним органом державної податкової служби.

335.3. Дія цього розділу не поширюється (крім випадків, передбачених статтею 337 цього Кодексу) на підрядників і субпідрядників, перевізників та інших осіб, у тому числі іноземних, які беруть участь у виконанні передбачених угодою про розподіл продукції робіт (надання послуг) на підставі договорів (контрактів) з інвестором.

Зазначені особи сплачують податки в порядку, встановленому цим Кодексом.

335.4. Податковий облік, пов’язаний з виконанням передбачених угодою про розподіл продукції робіт (наданням послуг), ведеться відповідно до цього Кодексу та окремо від обліку інших видів діяльності.

Якщо окремий облік не ведеться, застосовується порядок оподаткування без урахування особливостей, передбачених цим розділом.

335. Система оподаткування при виконанні угод про розподіл продукції може бути визначена як спеціальний податковий режим, при якому встановлюється особливий порядок сплати податків і зборів, а стягування ряду податків і зборів заміняється розподілом виробленої продукції між державою й інвестором. Даний розділ закріплює сприятливі умови оподаткування для укладання таких угод та провадження діяльності згідно з такими угодами.

335.1. З метою створення сприятливих умов для інвестування пошуку, розвідки та видобування на території України, її континентальному шельфі та виключній (морській) економічній зоні був прийнятий Закон від 14 вересня 1999 року № 1039-ХІV «Про угоди про розподіл продукції». Цей Закон регулює відносини, що виникають у процесі укладання, виконання та припинення дії угод про розподіл продукції, визначає основні правові вимоги до таких угод, що впливає на особливості оподаткування платників податків в умовах дії угоди про розподіл продукції.

Згідно з вказаним Законом між Україною (далі — Державою) й інвестором (інвесторами) (визначення надано в пп. 14.1.82. ПК) укладаються угоди на пошукові роботи, розвідку, видобування корисних копалин, їх транспортування, обробку, зберігання, переробку, використання, реалізацію чи інше розпорядження продукцією. Продукція, отримана в результаті виконання угоди про розподіл продукції (вироблена продукція) (визначення наведено в пп. 14.1.28. ПК), щоквартально повинна поділятися на такі частини:

- інвестор отримує компенсаційну частку (визначення наведено в пп. 14.1.93. ПК) (не більше 70 %) на компенсацію понесених ним витрат;

— продукція, що залишилася (прибуткова) (визначення наведено в пп. 14.1.198 ПК), розподіляється між державою й інвестором згідно з умовами угоди.

Для визначення об’єкта оподаткування ПДВ та податком на прибуток важливо правильно розрахувати ту частку видобутої продукції, яка підлягає оподаткуванню. За визначенням ПК оподатковується так звана прибуткова продукція — частина виробленої продукції, що розподіляється між інвестором і державою та визначається як різниця між виробленою і компенсаційною продукцією. У свою чергу, вироблена продукція — загальний обсяг продукції, видобутої відповідно до угоди про розподіл продукції і доставленої у пункт виміру; компенсаційна продукція — частина виробленої продукції, що передається у власність інвестора в рахунок компенсації його витрат. Отже, прибуткова продукція розраховується так:

Пр. Пр. = Вп-Кп,

де,