Читати книгу - "Невинна й небезпечна, Ольга Обська"

— До чого ти це кажеш, Маркелю? Навіщо ця розмова про почуття? Знаєш про них краще за мене?!

— Знаю! Вона сниться тобі ночами? Сидить у голові скалкою, не даючи думати ні про що інше?! У тобі прокидається чоловік, тільки поглянеш на неї?! У тебе перехоплює дихання, як у підлітка, від однієї думки про те, щоб доторкнутися до неї?! Тебе душить смертельна туга, коли вона з іншим? Тобі виламує груди від занепокоєння, коли вона хворіє або може потрапити в неприємності?! Тобі хочеться власноруч придушити будь-кого, хто наважиться їй нашкодити?!

Простір вібрував, розпечений емоціями, що виривалися з Маркеля, але продовжив він тихо і навіть якось розгублено.

— Себастіне, зі мною щось відбувається. Я довго думав після минулої нашої розмови. Після твоєї перевірки. Так, я видав себе з головою. І насамперед самому собі. Я не можу уявити Амалію твоєю нареченою. Я збожеволію. Напевно, це те, що жінки називають коханням. Слово з їхніх дурних книжкових романів. Хто ж знав, що це солодке катування існує насправді?

Себастін вірив Маркелю. Вірив у щирість кожного слова, хоч і вимовляв їх сумнозвісний ловелас. Але він все одно побоювався. Раптом брат помиляється? Помилка може дорого йому обійтися. І не лише йому.

— У Амалії є до тебе почуття у відповідь?

— Ні, — з гіркотою видавив Маркель. — Вона мене боїться. Її добре навчили десятою дорогою обминати таких як я. Але хочу спробувати. Хочу заслужити її довіру. Хочу добитися її. Себастіне, дай мені шанс.

Себастін мовчав. Це був новий стан для обох братів. Їхні інтереси і бажання ще ніколи не сходилися на одній і тій самій жінці.

— Якщо в Амалії з'являться почуття до тебе, я не заважатиму вашим стосункам. Але якщо ні… зрозумій, Маркелю, вона дійсно краще за інших підходить на роль моєї нареченої. І ще одне. Якщо ти всерйоз зібрався домогтися її взаємності, мусиш дещо знати…

Себастін розумів, що зобов'язаний попередити брата про те, що дізнався з листа Луїзи де-Патріс.

— …Амалія небезпечна…