Читати книжки он-лайн » Любовне фентезі 🧝‍♀️💘🗡️ » Арос. Суджена для чорного дракона, Аніта Мілаєва

Читати книгу - "Арос. Суджена для чорного дракона, Аніта Мілаєва"

119
0

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 74 75 76 ... 80
Перейти на сторінку:
глава 36.1

Деміон

 

Невідомість лякала, а відсутність новин і втрата зв'язку з коханою приводила в лють. Брат і невістка по черзі відвідували його, повідомляючи, що поки все залишалося незмінним. Роналу не знайшли. Де перебувала Оля, теж не відомо.

Раптом Деміон відчув біль у грудях і страх за Христину. Його бонобi загрожувала небезпека. Він перервав розмову з принцом і заметушився по камері, намагаючись вирватися і летіти на допомогу до своєї коханої. Страшне відчуття безпорадності охопило чорного дракона. Прийнявши іпостась ящера, він став битися об стіну своєї камери, яка не піддавалася. З крил і тіла дракона текла золотиста кров, яка дуже контрастно виділялася на чорній лусці.

Врятувати! Захистити! Бути поруч з нею і розірвати будь-кого, хто поруч! Ця клітка не пускала Деміона до неї, до найпрекраснішої і рідної, красивої і єдиної, тієї, заради якої він готовий піти на все.

Все припинилося, ящер затих, приймаючи іпостась людини. Клацнувши пальцями, чоловік «надів» на себе одяг. Він приходив до тями і не міг зрозуміти, що сталося, чому небезпека зникла. Деміон перевів погляд на руку з міткою, та не змінювала колір.

Чоловік зцілив себе.

- Що трапилося? - запитав принц, весь цей час спостерігаючи за Деміоном і заспокоюючи його, але той заспокійливих слів не чув.

- Щось відбувається з моєю Христиною.

Біля Деміона, прямо в камері, відкрився портал і з нього вийшла його бонобi. Чоловік вражено дивився на неї, не вірячи своїм очам.

- Дем? - лукаво запитала вона.

Деміон не відразу зрозумів, чому вона поставила таке питання, а коли зрозумів, на мить застиг на місці. Як йому вчинити? Збрехати, що перед нею маг? Чи сказати, нарешті, правду? А якщо правда її відштовхне?

Чоловік вчинив так, як підказували йому інстинкти, він притиснув до себе свою бонобi і поцілував, а вона не опиралася, так само пристрасно відповідаючи на поцілунок.

Здавалося, від такого жаркого дотику губ і сплетіння язиків, вибило все повітря з легенів. Час зупинився. Нічого зараз не мало значення, крім них двох.

Такий солодкий момент перервала Христина. Вона відсторонилася від чоловіка і промовила:

- Ти просив шанс, я даю його тобі, але врахуй, це все завдяки дракону, - серйозно промовила вона, - вважай, що моє серце підкорив він, а не ти.

Деміон радісно засміявся і, підхопивши Христину на руки, закружляв по кімнаті.

- Дракон і я, завдяки тобі, - одне ціле.

Він тримав у руках своє щастя і не бажав відпускати. Його маленька! Вона все знала, вона його розуміла, вона належала тільки йому.

- Не думай, що я забула ту руду дівку, яка приходила до тебе в таверні, - взявшись у боки, з незвичайним войовничим виглядом, заявила Христина, коли Деміон поставив її на підлогу.

- Ти хіба не знаєш, що дракон не може зраджувати своїй бонобi? - втрутився в розмову принц, який спостерігав за возз'єднанням закоханих.

- Це була не дівка, а повелитель Себека, він метоморф і вміє приймати будь-який образ, - зізнався Деміон.- Я не сказав одразу, хотів тебе позлити.

- Ах ти ж! -Христина вдарила чоловіка в плече.

Він, сміючись, знову притягнув її до себе.

- А що це за місце? Ти злочинець? Чому ти тут? - озираючись на всі боки, запитала Христина.

- Це винахід імператорських магів, щоб дракон не зміг вибратися і кинутися до своєї істинної на допомогу.

Дівчина, побачивши на стіні в'язку ключів, подумки притягнула їх до себе. Коли вони опинилися в камері, Христина без проблем відкрила замок і випустила Деміона.

- І мене випусти. Мені потрібно рятувати свою бонобi, - попросив Форнітель.

Христина задумливо подивилася на принца, вирішуючи, чи варто відкривати замок на його камері.

- Моя бонобi Оля - твоя подруга, - додав чоловік.

Цей аргумент змусив Христину поспішно відкрити камеру і звільнити Форнітеля.

 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 74 75 76 ... 80
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Арос. Суджена для чорного дракона, Аніта Мілаєва», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Арос. Суджена для чорного дракона, Аніта Мілаєва"