Читати книгу - "Списоносці"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
— Будь ласка, Жолте, скажи-но, як по-французьки «король». Три букви.
— Король? — перепитав Жолт.
— Так, король.
Брат довго мовчав.
— Не знаю…
— Не знаєш? Ти ж вивчаєш французьку мову.
— І ти вивчаєш її!
— Але я знаю.
— Тоді чому ти питаєш?
— А так. Мені цікаво, чи ти знаєш.
— Шмаркач! — обурено вигукнув Жолт. — Він мене екзаменує!
— Roi, — відповів ти холоднокровно. — Воно вимовляється «роа». Запам'ятаєш?
— Іди під три чорти! — розлютився Жолт. — Зрештою, ти ще надто молодий, щоб мене вчити. Я не цікавлюсь твоїми королями.
Ти поклав олівець і сів.
— Тоді поясни, будь ласка, причину вбивства сербського короля.
— Він того заслужив!
— Що ж він такого зробив?
— Що? Був негідник.
— А хто його вбив?
— Дай мені спокій. Чому це тебе цікавить?
— Просто так.
Тоді в розмову втрутився я.
— Не сперечайтесь! Атілла, йди-но сюди!
Ти неохоче підійшов до мене.
— Чому це тебе цікавить?
— У школі вчитель сказав, що його вбили угорці. Тепер хлопці знущаються з мене, дражнять царевбивцею.
— Дурниці, — заперечив я. — Угорці не мали ніякого відношення до цього вбивства. Це зробили хорвати й македонці, а тепер знову все хочуть звалити на нас.
Я казав тоді неправду, бо хоч формально вбивцями були хорвати, але замах підготували ми, списоносці, разом з італійцями та німцями.
Пригадуєш мою поїздку в Югославію? Завербований майор Думбич Допомагав людям Станко вільно приїжджати в Угорщину. За Дунаєм в комітаті[15] Зала був у них військовий табір, його організував Титус з своїми спільниками. Хорватські націоналісти пройшли тут добру підготовку. Вони годинами стріляли по мішенях. Коли я восени тридцять третього року якось побував там з Титусом, то пересвідчився, що дехто з них уже так натренувався в стрільбі, що міг би виступати на арені будь-якого прославленого цирку. Вони влучали на льоту в монети, не те що в нерухомі мішені. В той. час я ще не знав, що люди Станко замишляють убивство короля. Та оті шестеро, які проходили спеціальну підготовку, знали, до чого їх готують. Звичайно, це знав і Станко. Чекаючи слушної нагоди, учасники операції розподілили між собою обов'язки.
Дорогу, якою мав їхати король з французьким міністром, заздалегідь вивідали німці, терористів з Угорщини в Марсель перекинули італійці, а підготували терористів ми.
Сам я в цих подіях участі не брав. Тільки пізніше, після вбивства, коли комісія Ліги націй почала розслідування, я допомагав замітати сліди. В цей час я дістав від Титуса завдання таємно відправити в Італію терористів, які перебували тоді в таборі. Я відвіз їх у Сомбатхель, звідки спеціальними військовими літаками вони були перекинуті в Барі. Станко між ними не було. Зустрівся я з ним тільки через два роки в Берліні.
Ти спитаєш, для чого було вчиняти замах?.. Справа в тому, що Варту, тодішній французький міністр іноземних справ, був передбачливою і тямущою людиною. Коли Гітлер захопив владу, він оцінив усю небезпечність політики Третього райху. Гітлер протягнув руки до Балкан. У той час кувалася вісь Берлін — Рим — Будапешт. Протидіяти цій політиці можна було тільки укладенням франко-югославського союзу. Франкофільська Югославія була більмом на оці в Гітлера так само, як і в Муссоліні. Про нас, я вже й не кажу».
Када здивовано глянув на Коронді. — Товаришу підполковник, ви знаєте, що в Німецькій Демократичній Республіці зроблено фільм під назвою «Операція «Тевтонський меч»? Я ще Цієї картини не бачив, але знаю, що в ній демонструються кадри, які розповідають про підготовку німецькими фашистами вбивства короля. Крім того, там висвітлюється роль Шпейделя в цій справі.
— Так, про цей фільм чув і я.
— Мені здається, що тут є якась суперечність. Хто все-таки був основним організатором вбивства: Шпейдель чи списоносці?
— Тут немає ніякої суперечності. Вся операція була спільною справою учасників осі. Трикутник Берлін — Рим — Будапешт озброїв, підготував і виштовхнув на арену хорватських терористів. Коли ж сліди злочину повели в Угорщину, табір, де готувались терористи, був негайно ліквідований, а «цінні люди», щоб замести сліди, перекинуті в Італію. Ясно?
— Розумію, товаришу підполковник, але мені здається, що діяльність Райнаї в Югославії мала в цій справі важливіше значення, ніж роль Шпейделя.
Коронді всміхнувся і запалив сигарету.
— Бачите, товаришу старший лейтенант, у таємній роботі люди часто переоцінюють роль власної особи. В своїх мемуарах Райнаї не викручується, він же не думав, що ми читатимемо їх. Він пише відверто, не утруднюючи себе вигадками і зайвими прикрасами, він не маскує своєї гидоти і все-таки не може позбутися цієї професіональної звички. Райнаї переоцінює значення своєї діяльності, роль власної персони. Немає сумніву, що Райнаї зробив у Югославії для них добру послугу. Він дав зброю в руки хорватських націоналістів і тим самим став учасником та одним з організаторів марсельського вбивства. Але Райнаї був тільки гвинтиком великої м'ясорубки. Така моя думка, і коли ви згодні зі мною, то давайте читати далі.
«Завдяки успіхам у політиці держав осі зростав і рух списоносців. Я одержував нові й нові завдання, незабаром мене поновили на службі.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Списоносці», після закриття браузера.