Читати книжки он-лайн » Еротика 🔥💋🔞 » Біжи або кохай, Люсі Лі

Читати книгу - "Біжи або кохай, Люсі Лі "

228
0

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 75 76 77 ... 138
Перейти на сторінку:
Глава 16.4

І ось мене, абсолютно голу та беззахисну, несуть на руках до озера. Місця де безсоромно торкаються його загребущі долоні, палають як у вогні, разом із щоками. У грудях миттєво сполохує передчуття насолоди, що стікаючи рідким полум'ям донизу, обпалює неконтрольованою пристрастю, та бажанням цього чоловіка. До нестями. 

Перший дотик прохолодної озерної води на контрасті з розпаленою оголеною чоловічою шкірою трішки приводить до тями. Та я навіть знову пробую вирватися із міцних обіймів Стаса. Але той низько загорчавши, лише сильніше притискає до себе. 

- Ну чого ти соромишся маленька? — пристрасно шепоче цей демон — спокусник мені на вушко. - Ми зараз зайдемо на глибину і нас ніхто не побачить, — обпалює ніжну шкіру шиї своїм гарячим диханням. - Навіть Марс.

- Не в цьому річ, — знову роблю спробу вирватися. - Вода дуже холодна, — шиплю на видиху, коли чоловік опускає мене на ноги, та озерна вода обпалює прохолодою шкіру грудей.

- Не хвилюйся, — розтягує губи у чуттєвій усмішці. - Я зараз тебе зігрію, — обіцяє, та схопивши мене за сідниці, легко підіймає, змушуючи обхопити себе ногами за талію. Я і не опираюсь, бо в його обіймах набагато тепліше. 

Опустивши голову, заглядає мені в обличчя, вільною рукою ніжно проводить по моїй вилиці, відкидаючи з мого обличчя мокре пасмо волосся. А я, ніби зачарована, дивлюся в його потемнілі затуманені небезпечною похіттю, очі. У яких зараз так заворожливо відбиваються відблиски води. 

Хрипко застогнавши, він тягнеться до моїх вуст, спочатку торкається ніжно, та через мить не витримавши зминає їх у глибокому, жорсткому поцілунку. На межі. У мене аж подих перехоплює. Стільки жаги, та нерозтраченої пристрасті у цьому поцілунку. 

Не витримавши, так само палко відповідаю. Закочуючи очі від задоволення, притискаюсь до потужних чоловічих грудей ще щільніше. Стогну йому у рота, коли його язик бере мій у солодкий полон свого, вилизує.  

Вже не опираючись та не контролюючи себе, подаюся назустріч його палким дотикам. Яскраво відчуваю промежиною силу його збудження, та згораючи від бажання злегка соваюсь. Безсоромно трусь клітором о головку його збудженого члена, поки не починаю тремтіти усім тілом від  несамовитого збудження, на межі. 

Ой леле. Він же тільки цілує мене, а я вже готова майже скінчити від цього. 

Поки я таю у його обіймах, наче льодяник у роті, його руки дарують неймовірну насолоду, а губи та язик зводять з розуму.

Огорнута тягучим несамовитим екстазом, розпалена його пристрастю, я і не помічаю, як Стас злегка пересунувши мене, насаджує на свій твердий та збуджений член. Чуттєво, обережно, даючи можливість звикнути до його розмірів. Повільно розтягує внутрішні м'язи. Змушує мене натягнутись у його руках струною. Виходить з мене, та знову вбивається. 

Несамовито, жорстко, пристрасно.

Кожного разу вибиваючи з мене голосні стогони задоволення. Ще міцніше притискає до себе, так що відчуваю, як мої груди розпластуються о його грудні м'язи. Та при кожному глибокому поштовху чоловіка збудженні верхівки сосків, труться об оксамит його шкіри, остаточно зводячи з розуму. 

Зараз, у цю саму мить я повністю розкрита перед ним, вразлива, беззахисна. 

Стиснувши мої сідниці у лещатах своїх долонь, чоловік починає ще швидше рухатися. І з кожним новим глибоким поштовхом, з кожним наполегливим рухом, зачіпає мої внутрішні струни. Розкриває мою чуттєвість, навзаєм дарує мені свою пристрасть і шалену, неприборкану всепоглинальну жагу. Що теплими оксамитовими стрічками бажання, огортає наші розпалені тіла.

Поштовх, стогін, сплеск. І я майже відлітаю за край свідомості. 

Здається, всі мої відчуття одночасно загострюються настільки що я відчуваю всі його дотики всередині й зовні, одночасно, майже на межі.  

Відчуваю гостро-пряний запах його збудження, твердість його ствола який розтягує мене вщент, відчуваю як мої м'язи обхоплюють його член, коли він з натиском у мене занурюється, та як стискаються навколо нього.

Його губи не зупиняючись несамовито мордують моє оголене тіло. Ковзаючи вогняними поцілунками до моєї шиї, чоллвік з низьким обхоплює збуджену верхівку грудей, та кусає. Водночас одним різким поштовхом заповнює мене до краю, болісно розтягуючи. Скрикнувши від задоволення на грані, бачу як пливе перед очима. 

Ще поштовх, глибокий несамовитий і моє тіло здригається у його сильних руках в солодкому спазмі. І я не маю снаги більше стримувати себе, з силою стискаюся навколо нього, захоплюючи його за собою у стрімкий вир несамовитого екстазу.

Абсолютно знесилену і трохи оглушену, мене на руках виносять із води. 

Дбайливо уклавши мене на плед чоловік прикриває моє оголене та вологе тіло своєю футболкою, бо більше нічим. Мої речі, забезжально зіпсовані.

- Все гаразд? - питає, зазираючи мені в очі, а я можу тільки мовчки кивнути у відповідь, бо мене ще не відпустило, і я не можу до тями промовити ні слова. - Не змерзла? — дивлячись на мене, розтягує губи у задоволеній усмішці. Бо мене ще потрушує. Але не зрозуміло від холоду, чи це ще відлуння оргазму. 

Авжеж він задоволений, довів мене до такого стану, що я навіть слова не можу вимовити.

- Трохи, — ледь можу хрипко відрізати, натягуючи на себе його футболку. Яка мені майже як плаття.

- Зрозуміло, — тягне. - Зараз зігрієшся. За цими словами, чоловік натягнувши на себе джинси, бере пляшку недопитого нами вина, наливає мені та собі по келиху. Сівши біля мене, обіймає. 

- Стасе, — відсторонююсь. - А та дівчина на фото що я бачила це хто, твоя колишня дружина? - після того, як ковтнувши вина, відчула що трохи приходжу до тями, зважуюсь нарешті запитати те що досі мучило мене, бо не хочу більше цієї брехні. Може, якщо він розповів мені про своє дитинство, то і про одруження розповість?

- Арино, — обличчя Стаса вмить темнішає, стираючи з його вуст безтурботну усмішку. – На мою думку я й так сьогодні багато, у що тебе посвятив. Не примушуй мене шкодувати про це, — його голос звучить тихо, та я відчуваю у ньому дзвінку напругу, що вмить обпалює мої нерви. 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 75 76 77 ... 138
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Біжи або кохай, Люсі Лі », після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Біжи або кохай, Люсі Лі "