Читати книгу - "Корсунь-Шевченківська битва: сторінки історії."
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Двічі Герой Радянського Союзу Іван Харлампович Михайличенко під час Корсунь-Шевченківської наступальної операції — старший льотчик 667 штурмового авіаполку (141 гвардійський штурмовий авіаполк) 9 гвардійської штурмової авіадивізії 1 гвардійського штурмового авіакорпусу 5 повітряної армії [4, №5, 36]. Звання Героя Радянського Союзу старшому лейтенанту I. X. Михайличенку присвоєно за виконання бойових завдань у першій половині 1944 року і, зокрема, під час Корсунь-Шевченківської наступальної операції [2, т. 2, 91; 17, 162-166]. У повоєнний час він учитель льотної справи льотчика-космонавта двічі Героя Радянського Союзу Б. В. Волинова.
Герой Радянського Союзу Віктор Олександрович Кумсков — однополчанин Г. Т. Берегового, командир ланки 90 гвардійського штурмового авіаполку 4 гвардійської штурмової авіадивізії 5 штурмового авіакорпусу. З липня 1943 року по вересень 1944 року здійснив 115 бойових вильотів, під час яких наніс значних збитків противнику, за що 15 травня 1945 року льотчику присвоєно звання Героя Радянського Союзу [2, т. 1, 819]. У повоєнний час генерал-майор В. О. Кумсков — доктор військових наук, професор, начальник кафедри Військово-повітряної академії, в якій навчалось багато космонавтів.
Отже, у роки Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років всі, про кого мова йшла вище, були льотчиками-штурмовиками. Воювали у складі 5 штурмового авіакорпусу 2 повітряної армії та 1 гвардійського штурмового авіакорпусу 5 повітряної армії. Обидва корпуси брали активну участь у Корсунь-Шевченківській наступальній операції. Усі льотчики, про яких ішла мова вище, відзначились під час цієї операції. Розглянемо більш детально питання про дії радянської штурмової авіації під час оточення та знищення корсунь-шевченківського угруповання німецьких військ.
У роки Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років, і, зокрема під час Корсунь-Шевченківської наступальної операції, штурмова авіація використовувалась для підтримки сухопутних військ шляхом знищення з малих і гранично малих висот танків, артилерії, живої сили противника на полях боїв та в безпосередній близькості від них, а також для знищення літаків противника на аеродромах, порушення залізничних та автомобільних перевезень. Окрім того, штурмовики використовувались як ближні бомбардувальники, переважно вдень.
Радянська штурмова авіація мала на озброєнні броньовані літаки Іл-2 та Іл-10 — потужний засіб підтримки військ безпосередньо на полі бою, а також боротьби з танками та артилерією противника. Під час Корсунь-Шевченківської наступальної операції використовувались літаки Іл-2. У складі 2 повітряної армії налічувалось 92 літаки, придатні до польотів, у тому числі у 5 штурмовому авіакорпусі — 47. 5 повітряна армія мала 93 літаки [13, 51; 15, 13; 20, 35].
Важливим чинником, що мав суттєвий вплив на дії авіації під час Корсунь-Шевченківської наступальної операції, була погода. Льотчикам різних родів авіації доводилось виконувати бойові завдання у надзвичайно складних метеоумовах: різкі коливання температури від мінус 6 до плюс 8, часті опади, суцільна хмарність на висоті близько двохсот метрів і нижче. В останні дні операції погода ще погіршилась: різко похолодало, вітер посилився до 16-18 м/сек., розпочались заметілі, видимість знизилась до 200 метрів [20, 31, 44]. За даними командування 2 повітряної армії, у лютому 1944 року в районі бойових дій значна хмарність була 4 дні, повна — 26 днів, тумани — 11 днів, опади — 27 днів, заметілі — 6 днів. «Льотних днів — 0, льотних ночей — 2, обмежено льотних днів — 16, обмежено льотних ночей — 8, нельотних днів — 13, нельотних ночей — 19» [15, 15].
Через складні погодні умови не всі заплановані польоти виконувались. Так, 26-27 січня 5 повітряна армія із запланованих 1400 літако-вильотів виконала лише 726, а на початку другої декади лютого через розкислі грунтові аеродроми стала майже небоєздатною [4, №5, 37; № 6, 34].
Зважаючи на погодні умови, до польотів допускались лише найдосвідченіші льотчики. Літали переважно невеликими групами (4-8 літаків) та парами літаків — «мисливців» [15, 17], змушені були діяти майже безперервно, цього вимагала бойова обстановка.
На першому етапі Корсунь-Шевченківської операції на штурмову авіацію 5 повітряної армії покладалось завдання: ударами по військах противника забезпечувати прорив оборони, просування вперед 4 гвардійської та 53 армій, а також введення в прорив та просування в напрямку Звенигородки 5 гвардійської танкової армії 2 Українського фронту. Однак через складні метеоумови наземні війська були підтримані 1 штурмовим авіакорпусом 5 повітряної армії лише 27 січня. Надалі цей корпус вів боротьбу з танками противника в районі Новомиргорода-Товмача, сприяв діям наземних військ Червоної армії в районі Ротмистрівки, Федорівки [4, №5, 37].
2 повітряна армія мала сприяти прориву оборони противника військами 27, 40 армій та забезпечувати просування вперед 6 танкової армії 1 Українського фронту [20, 33]. Відповідно до бойового наказу командуючого 2 повітряною армією від 25 січня, 5 штурмовий авіакорпус мав завдання у районі Вотилівки, Винограда, Павлівки масованим штурмовим ударом подавити артилерію противника, знищувати його живу силу і руйнувати вузли оборони. У складі 20 літаків Іл-2 перший удар нанести о 8 годині 30 хвилин, другий — о 8 годині 55 хвилин. «З 10 години 26 січня 1944 року 5 ШАК переходить в оперативне підпорядкування командуючого 6 ТА для сприяння успішному наступу 6 ТА» [18, 54]. Виконуючи це завдання, корпус діяв безперервно невеликими групами.
На другому етапі операції штурмова авіація обох армій діяла як на внутрішньому, так і на зовнішньому фронтах, знищуючи живу силу і техніку противника. Так, згідно з бойовим розпорядженням командуючого 2 повітряною армією від 3 лютого, 5 штурмовому авіакорпусу наказано впродовж дня 3 лютого знищувати танки і живу силу противника в районі Виграєва, Стеблева, Яблунівки, водночас бути готовому, за даними авіарозвідки, до дій проти військ противника в районі Ризиного, Тального, Гусакового [18, 76].
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Корсунь-Шевченківська битва: сторінки історії.», після закриття браузера.