Читати книгу - "Його заборонене кохання. По той бік прокляття., Делісія Леоні"

Розділ 30.

Я просканувала стан Деніеля, і виявилося, що він не брехав. Його здоров'я справді погіршувалося, темна енергія в голові збільшилася. Мені не залишалося нічого іншого, як допомогти йому. Він зголосився прийти до мене, бо всі необхідні артефакти були там. Я першою покинула кабінет, щоб підготуватися.

Знайшовши одну з капсул для ув'язнення чужої магії, швиденько заповнила її. Розберуся трохи згодом з тим, хто так наполегливо жадав мены зла. Деніель не змусив себе чекати і ритуал пройшов би швидко, якщо тільки не нове провидіння.

Тейрен вмирає. Він поранений. Рана незвичайна, і я намагаюся розглянути її, зрозуміти. Намагаюся врятувати його. Чіпляюсь за будь-яку зачіпку навколо, намагаюся зрозуміти, хто напав на нього, але часу мало. Бачення спливає з моєї свідомості.

— Еріеле?! Ви зблідли! - почула я голос чоловіка і швидко прийшла до тями і закінчила ритуал.

— Дрібниці, - відмахнулася я. Встала, поправила сукню і подивилася на імператора. - Як Ви себе почуваєте?

Деніель також підвівся з крісла, і поклав долоні мені на плечі. Я скинула його руки і відійшла убік. Перебираючи на столі флакони парфумів, я сухо промовила:

— Зі мною все в порядку. І бачу з Вами також. Якщо Ви більше не потребуєте моїх послуг – доброї ночі, Деніеле.

Я почула його кроки за спиною.

— Ви злитесь на мене, Еріеле?

Я різко розвернулася і від цього закрутилася голова. Але зуміла впоратися зі своїм станом та не видати себе.

— Чи маю я право злитися на Вас, Ваша Величносте?

— Злитеся, що я Вас використав, - посміхнувся він, роблячи висновок.

— Що Ви збираєтесь робити з графом? Адже він має не прибути вчасно на власне весілля. А наскільки нам відомо, він прагне одружитися зі мною. Отже, не повинен дозволити статися нашому шлюбу з Вами. Люди принцеси також у змові з Вами? Вони його вб’ють?

— Напевно, Ви вирішили, що я намагаюся зруйнувати Ваш шлюб із ним?

Я невдоволено посміхнулася.

— Чому ж вирішила? Ви самі про це заявили. Чи я знову щось не розумію?

Деніель довго не зводив з мене свого погляду, а потім раптом мовчки подався до виходу. Але зупинившись біля дверей, обернувся і відповів:

— Я не в змові з Алією. На цей рахунок не турбуйтеся. Знаєте, що пов'язувало Тейрен та принцесу в минулому? Мій батько хотів їх одружити. Тому... вони знайомі дуже добре, моя люба Еріел.

Чудово! Деніель пішов, а я раптом відчула і приплив злості, і водночас мені стало зовсім ніяково. Я непомітно від чоловіка, взяла також проби його енергії та частинку магічного поля. Я хотіла зрозуміти, а чи не підсипають йому отрути, що його хвороба так прогресує. Швиденько виплеснула в капсули усі частинки зразків, а потім лягла на ліжко. Коли до мене прийшла служниця, я прогнала її геть, бо хотіла побути на самоті.

У мене немов знову забрали частину енергії. Це вже дуже лякало, особливо розуміючи тепер серед яких ворогів, злих ігор я перебуваю. Особливо згадуючи, як хтось наполегливо намагався кілька разів прорвати мій захист. Чи може все-таки це побічна дія призову сили Л’архая? Але нічого подібного в пансіонаті нам не говорили. Учні не тільки мали свою власну силу, а й у нас вкладали і нові, захисні сили. Гаразд, розберуся з цим трохи пізніше.

Незважаючи на погане самопочуття, я наполегливо працювала всю ніч, щоб розібрати зразки, які я дістала. На ранок я отримала досить дивні висновки і вирішила все ж таки дати собі відпочити і лягла спати.

Декілька днів пролетіли, як у тумані. Підготовка до весілля йшла дуже швидко. Я почувала себе з кожним днем все гірше. Новин від графа не було. Я почала мало виходити зі своїх покоїв. Здоров'я не дозволяло, до того ж я чудово розуміла, що в такому стані я – легка здобич. І я б могла подумати, що це хитрощі Алії, наприклад, тільки ось не могла пояснити собі: якщо це не випадковість і справа не в заклику сили Л’архая, то в такому разі, навіщо все це Деніелю?

Звичайно, висновок напрошувався сам собою: щоб я не завадила реалізації його планів. Але я не збиралася здаватися.

Зібравши свої сили, скориставшись кількома заклинаннями підживлення, я попрямувала на нараду. Почувши від своєї служниці, що Деніель терміново скликає своїх наближених, у тому числі генерала і міністра оборони, я не могла її проігнорувати.

Мене не чекали, але не це мене здивувало. Алія також була присутня на нараді. Вона тримала за руку Деніеля, коли обидва схилилися над столом, розглядаючи карту. Ерлоу метнув на мене недобрий погляд, але відразу відвів очі. Інші члени наради кривилися, але також швидко перестали звертати на мене увагу. А ось погляд Її Високості мені точно не сподобався.

— У нас якісь термінові новини, Ваша Величносте? - запитала голосно я і попрямувала до гарної пари, що стояла на чолі столу. Я одночасно йшла та кидала погляди на карту.

— Не хотів Вас турбувати, Еріеле, - з такою ніжною, невимушеною усмішкою промовив Деніель і сам перший попрямував до мене, кинувши принцесу-змію давитися своєю отрутою. - Як Ви себе почуваєте?

— Чудово. То що відбувається?

Чоловік узяв мене за руку і підвів ближче до столу.

— Надійшло повідомлення, а тепер ми ось спостерігаємо дуже сумну картину. Північ не зупиняється. Судячи по карті, Тейрен дістався місця і спорудив потужний захист. Але тепер вони прориваються з території Її Високості, принцеси Алії.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍