Читати книгу - "Кращий друг мого чоловіка, Тая Смоленська"

— На щастя, усе гаразд. За місяць потрібно буде зробити щеплення. Зможеш забрати нас від мами, а потім назад відвезти? — питаю, штовхаючи двері до спальні. Заглядаю в ліжечко. Спить. — Чи це буде клопітно?

Нахабніти не хочеться, але з дитиною в автобусі тягнутися, а потім назад — і справді не найкраща ідея.

— Без проблем, Оль. Ти завтра хочеш поїхати до батьків чи в суботу?

— Як тобі буде зручно, Максиме. Я підлаштуюсь під твої плани.

— Добре, тоді давай у суботу зранку, щоб це не поспіхом було, та й не хочеться в ніч нікуди їхати.

— Дякую, — киваю й дістаю з комода піжаму, даючи зрозуміти йому, що розмова закінчена і я збираюся лягти спати.