Читати книгу - "Перший щоденник Бога. Становлення., Тенебріс"

Тіні загубленого світу

    Венаторес Магіе знищують магію і збирають всі знання у бібліотеки Едемору. Розвідники цих відважних воїнів повільно проникають на землі Йорльфа під командуванням Даміенни. Мої величезні армії поповнюються добровольцями з приєднаних земель, будуються міста, які стають цілими цехами для будівництва машин війни. Мої незламні воїни наступають у всі сторони світу. Ми повернули контроль над півднем, частиною заходу та сходу і почали приєднувати північ. Зовсім скоро імперія мала стати більшою, ніж була раніше.

    Що ж... Тим часом я почуваю, як щось росте в мені... Я чув... Напевно, і чую, не знаю... Ці голоси, вони мене не покидають. Демони, яких я вбив, я відчуваю їх у собі, як вони говорять зі мною, наче намагаються захопити мій розум зсередини. Ночами у снах, наче наяву, я бачив ліс з віковими ялинами, вищими за гори, могутні богоподібні дерева, заповнені незвичними чудовиськами. Над ними стоїть Королева і кличе мене до себе, а біля неї кремезна чорна фігура, яка стоїть над горою з вирізьбленою дерев'яною короною на голові. Саме біля цього лісу я переміг армію демонів та програв лжебогу, саме після цього у мене в голові почались гуляти голоси й саме з цього моменту я перестав покидати столицю... Тільки тут я захищений.

    Але відчуваючи тягар невизначеності та занепокоєння, я вирішив відправити Венаторес Магіе на пошуки Королеви. Їхнє завдання полягало не лише в тому, щоб знайти її, але й дізнатися про її наміри та зв'язок з темними голосами, що переслідували мене. Відомі своєю майстерністю та силою, вони розпочали свою подорож зі сходу імперії, проникаючи в найвіддаленіші куточки земель, що лежать за її межами. Вони долали непрохідні ліси, перетинали гірські хребти та досліджували забуті руїни, шукаючи будь-які сліди, що могли б привести їх до Королеви.

    Проте, чим далі вони просувалися у своїх пошуках, тим більше вони зустрічали небезпек та загадок. Час від часу до мене доходили чутки про їхні зіткнення з невідомими істотами та магічними явищами, але жодна звістка не приносила відповідей на мої питання.

     Під час їхньої подорожі Венаторес Магіе все-таки були вислані за лінію фортець у загадковий ліс, що здавався відмінним від усього, що вони бачили раніше. Цей ліс був ніби вирваний з іншого часу, з деревами, що сягали небес, і туманом, що покривав землю, створюючи містичну атмосферу. Полювальники магії вступили в ліс, який відразу вразив їх своєю незвичайною атмосферою. Величезні дерева з темно-зеленим листям сягали високо в небо, створюючи густий кроновий покрив, через який пробивалися лише окремі промені світла. Повітря було вологим і прохолодним, заповнене ароматами моху та гнилого листя. Під ногами шелестіло опале листя, а шляхи були вкриті м'яким мохом, що робило кожен крок майже безшумним. Туман, що витав між деревами, надавав лісу таємничого вигляду, наче він ховав у собі давні секрети. Хоча повинен сказати що після моєї битви там нічого не відбувалось, навіть багато людей зроби там свої поселення та відкрили майстерні. Тому може це лише моя параноя. 

     Венаторес Магіе помітили руїни стародавніх споруд за декілька кілометрів від початку лісу. Вони були оброслі плющем і мохом, що свідчили про давню історію цього місця. Вони відчували невидиму присутність минулого, яке все ще жило серед цих дерев. Подорожуючи глибше в ліс, вони зустрічали різноманітних істот та чудовиськ. Деякі з них були невеликими та нешкідливими, мешкали у кронах дерев або серед моху, миготіли яскравими вогниками чи виблискували незвичайними кольорами. Інші ж були величезними та загрозливими, зі страхітливими очима та гострими зубами, викликаючи тривогу та страх. Серед цих чудовиськ були й сосудці, таємничі істоти, які вказували на присутність Королеви. Вони мали вигляд напівпрозорих фігур, що пливли крізь повітря, наче дим. Їхній вигляд був невловний і змінювався, але вони завжди випромінювали холодне світло, що віддавало синьо-зеленим відтінком. Сосудці не вступали у прямий контакт з Венаторес Магіе, але їхня присутність була ознакою того, що Королева неподалік або має великий вплив на цю місцевість.

    Вівтарі та руїни, які Венаторес знайшли у лісі, були обвиті містичною аурою. Вівтарі були виготовлені з темного каменю, покритого мохом і лишайниками, що свідчило про їхню давність. Вони мали прості форми, але водночас випромінювали силу та енергію. На деяких з них були викарбувані символи та знаки, зміст яких залишався загадкою.

    Руїни стародавніх споруд були розкидані по всьому лісу. Вони складалися з обвалених стін, стовпів і арок, що давали уявлення про велич та красу колишніх споруд. Ці руїни нагадували про минуле, коли цей ліс був місцем поклоніння та ритуалів.

    Я зміг порівняти ці вівтарі з вівтарем у Йорльфі. У них можна було помітити певні відмінності та схожості, яких було більше. Вівтар у Йорльфі, розташований у храмі, був більш витонченим і вишуканим, з багатим орнаментом та деталями. Однак обидва вівтарі мали спільну мету — служити місцем звернення до вищих сил, основна форма та руни були повністю однакові. Вони були символами зв'язку між людьми та божественним, хоча в лісі цей зв'язок здавався більш первісним та таємничим. Було дивне відчуття, наче це місце служить як портал у минуле, відображаючи події та часи, що давно минули. Венаторес відчували, як історія лісу вплітається в сучасність, ніби прагнучи розповісти свою давню історію. Цей ліс став ключовою віхою у їхніх пошуках, надихаючи на подальші дослідження та відкриття, які можуть пролити світло на таємниці, що оточують Королеву та її зв'язок з минулим імперії.

    Після відкриття загадкового регіону лісу, я віддав наказ відправити загони розвідників для дослідження цієї території. Групи сміливих воїнів та дослідників вирушили в гущавину, з завданням розкрити таємниці, що ховалися за густими заростями. Було сформовано три розвідних загони на допомогу Венаторес Магіе:

    Загін "Сокіл" (1-й загін розвідників) — командиром став капітан Елрік, досвідчений воїн і стратег, відомий своєю відвагою та кмітливістю. Основне завдання — дослідження північної частини лісу та збір розвідданих про можливі загрози.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍