Читати книгу - "Коли вибір лише один, Єва Басіста"

Глава 49. Максим

Сьогодні стояв жахливий день. Зі самого ранку небо затягнулося густими та важкими хмарами, які зумовили дрібний дощ. Він вже йшов понад вісім годин.

Я відвозив своїх останніх клієнтів на сьогодні. Це була парочка закоханих, які майже всю поїздку цілувалися на задньому сидінні. Звісно я не мав нічого проти, але таксі це не найкраще місце для поцілунків.

Тільки під кінець вони від'єдналися, але їхні погляди одне на одного говорили, що зараз їхні вуста знову з'єднаються. Мабуть, почали зустрічатися десь недавно, що в очах стояв такий вогонь.

Це дуже приємний період, який згодом зникне та дасть розуміти чи будуть люди разом. Зазвичай він десь тягнеться до року, а дуже рідко довше. На жаль, мені не пощастило, та він завершив свою дію, коли я та Лариса офіційно об'єднали свої долі. Я побачив реальне обличчя рудої.

Раніше під яскравою зовнішністю я не помічав її складного характеру. Лариса просто монстр, який хотів до себе неймовірно багато уваги. Вона змоделювала у своїй голові ідеал чоловіка та всіма своїми силами бажала мене до нього підігнати.

Проте надіюсь, що після народження дитини Лариса перемкне всю свою увагу на малюка та залишить мене у цілковитому спокої. У неї стане менше часу для дурниць.

Однак до цього ще сім місяців, які якось варто пережити, бо зараз моя дружина ще жахливіша, а ніж зазвичай. Вона виносила мені голову через різні дрібниці. Я намагався тримати себе в руках, бо розумів, що зараз у організмі дівчини відбувалися зміни, які робили її агресивнішою.

Нарешті я висадив останніх клієнтів та проклав курс додому. Як же мені туди не хотілося, але вибору не було.

Також мені у голову прийшло те, що через два дні мені прийдеться взяти ту руду істеричку під руку та йти на весілля Зої та Владислава. Я не знав, як це пережити. Одне діло просто знати, що твоя кохана виходить заміж за іншого, та переживати це на відстані, а інша - бачити на власні очі.

Але нічого не змінити. Зоя відштовхнула мене, бо злякалася щось змінювати. Звісно, не бажав її зла, але довго вона не проживе з Владом, а я з Ларисою.
Коли вийшов з автівки під будинком, то дощ завершився. І виглянуло сонечко, гарний знак, але для кого? Може для людей, які сьогодні поставили ставку на виграш нашої футбольної команди? Хто його знав…

Я зайшов до квартири та думав сісти, аби скинути взуття. Вже хотів голосно сказати, що прийшов із роботи, але мене зупинив галас моєї дружини, яка на голосному зв'язку з кимось говорила та щось різала.

- Владе, ти знаєш, що я неймовірно зла на тебе. Твоє весілля з тою дурепою помилка.

- Давай не будемо говорити про це, - відповів він.

- Чому? Значить спати ти зі мною можеш, а ось одружитися ні? Так виходить?

- Ти знаєш, що це неможливо.

- Невже? І як ти далі уявляєш наші стосунки? Скажи мені? Як ми тепер будемо ховатися від решти? Тепер у найближчі три роки ми не зможемо регулярно займатися коханням, бо я буду зайнята вихованням нашої дитини!

- А ти точно впевнена, що немовля саме від мене? - питався Влад.

- Ми з тобою ніколи не використовували презервативи.

- А з Максимом?

- Ти, що не віриш мені! - скрикнула руда та щось кинула на стіл.

- Вірю, - різко відказав Влад. - Тільки не психуй.

- Дуже складно це не робити. Я настільки зла, що ладна вбити ту Зою власними руками. Навіть думала піти до ворожки та накласти на неї якесь закляття... А давай ми її отруїмо?

- Ларисо, навіть не говори так! Якщо ти щось зробиш Зої, то я тобі цього не пробачу!

- Невже? А якщо я зараз вткну собі ножа в живіт? То яка буде твоя реакція!

- Ларисо, ви обидві мені дорогі. Я не можу так просто розірватися між вами.

- Я зла на тебе! - далі кричала руда.

- Як мені вибачитися перед тобою?

- У нас давно не було сексу. Ти вже мене місяць ігноруєш.

- Добре, тоді я завтра прийду в офіс на час раніше та виконаю все, що ти захочеш.

- Невже? - різко змінився голос Лариси, який тепер став грайливим.

- Так.

- Тоді домовилися.

На  цих словах я вилетів із квартири. Мені не вірилося у почуте. Лариса зраджувала мені з Владом, а дитина від нього! Господи! Я відчував злість. Мені хотілося увірватися на кухню та зчинити скандал!

Але ні! Мені варто вчинити хитріше. Якщо я все правильно зроблю, то зможу повернути Зою.

Чорт! Мені досі не вкладалося у голові, що Лариса зрадниця. Вона нагуляла дитину від другого, сказала, що вона моя та хотіла зробити лихе дівчині, яку я безмежно покохав. Вона ще більша відьма та стерва, а ніж я думав.

- Чого ти під дверима стоїш? - раптово показалася на порозі вона.

- Я згадував чи зачинив авто, - різко збрехав я та ледве стримував у собі злість. Мені хотілося плюнути їй в обличчя. Повія!

- То може краще перевір? - запропонувала вона.

- Ні, я зачинив, - зайшов до квартири та почав скидати кросівки.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍