Читати книгу - "Подаруй мені тата, Анна Дрімс"

Усе відбувається так швидко.

Моя автівка не заводиться, але воно й не дивно. Починає диміти. Вискакую з авто, намагаюся відчинити задні двері біля Наді, але їх заклинило. Дочка починає плакати. Повертаюся на переднє сидіння, тягнуся до неї:

— Зараз моя люба, — відстібаю ремінь безпеки. — Потерпи трохи.

Витягаю її з машини. На це пішло багато часу й розумію я це, коли хтось позаду хапає мене за волосся. Незнайомець намагається перехопити мене, я кусаю його руку, відбігаю на пару кроків, хапаю Надю на руки. Сильніше притискаю до себе.

— Погань, — доноситься ззаду.

Бачу Михайла зі своїми хлопцями. Але позаду помічаю, як той, хто мене тримав, дістає зброю. Розумію, що бігти зараз разом із дочкою… це ризикнути одразу двома життями…

— Біжи до Міши, — шепочу, притискаючись до вуха доньки, стримуючи ком у горлі. — Я тебе відпущу, а ти відразу побіжиш і не зупинятимешся.

— А ти? — питає зі сльозами на очах.

— А я знаю, що твій тато мене знайде, — тихо кажу, цілуючи її.

— Ти теж маєш чарівний браслетик? — шепоче, доки я спускаю її з рук.

— Ні, — усміхаюся. — Просто знаю.

— Якщо ти зрушиш з місця, я вистрілю, — чую неприємний голос позаду.

— Я люблю тебе, — шепочу, а в самої сльози підкочують до очей. Михайло зупиняється, помічаючи дуло, спрямоване на нас. Його хлопці також дістають зброю. Я негативно махаю їм головою. Ризикувати своєю дочкою я не хочу. А так принаймі вона матиме шанс. — Я зараз повернусь, а ти побіжиш. Зрозуміла?

Надійка киває, ковтаючи сльози. Повертаюся і відчуваю, як маленькі ручки пхають мені щось у кишеню, а потім вона різко усувається, тікає. Момент, коли ця тварюка намагається натиснути на курок, спрямовуючи його на дочку, мені здається, я ніколи не забуду. Відштовхую його руку убік, куля летить кудись у повітря. Він ударяє мене по обличчю.

— Мама! — крик дочки впереміш із плачем усе всередині роздирає, але я встигаю помітити, як вона вже сидить на руках у Михайла.

Машина починає сильніше димитися, мене відтягують назад, але через те, що я упираюся, хтось ударяє по голові, і я поринаю в темряву.