Читати книгу - "Коли час лише починався"

яскраво-червоний колір. Карпентер відкоркував три банки сосисок і три пакети булочок і

показав своїм підопічним, як нанизують сосиски на загострену паличку і смажать їх на

вогнищі. Потім він продемонстрував, як потрібно класти підсмажену сосиску на булочку і

приправляти її гірчицею, маринадом і нарізаною цибулею. Можна було подумати, що він

навстіж розкрив перед цими дітьми чарівне вікно в країну чудес, яка раніше ним і не

снилася. Від їх колишньої серйозності не залишилося і сліду, і за наступні півгодини вони

спорудили і винищили по шість бутербродів на кожного. Скіп так розходився, що мало не

впав у вогнище, а на губах Марсі розквітла, нарешті, та сама посмішка, яка пробивалася весь

день, і такою сліпучою виявилася вона, що полум'я вогнища в порівнянні з нею зблідло.

Потім Карпентер приготував какао в кухонному відсіку Сема, і тепер для завершення

8

бенкету не вистачало лише смажених каштанів. Він подумав: а що, якщо його ділова

помічниця поклала і цей делікатес в хвостовий відсік Сема серед інших запасів?

Малоймовірно, але він все ж таки вирішив подивитися - і, до своєї великої радості, виявив

цілу коробку. Він знову влаштував невеличке дійство, за яким діти стежили, роззявивши

роти. Коли перші каштани підрум'янилися до золотисто- коричневого кольору, у Скіпа очі

ледь не вискочили з орбіт. А Марсі просто стояла і дивилася на Карпентера так, мов він

тільки що сказав: "Хай буде світло!", і настав перший в світі день. Сміючись, він вийняв

каштани з вогню і роздав дітям. - Скіпе! - обурено сказала Марсі, коли той засунув всю свою

порцію в рот і проковтнув єдиним махом.- Як ти поводишся? Сама вона їла зі всією

можливою витонченістю, вихованою правилами хорошого тону. Коли з каштанами було

покінчено, Карпентер вийшов з печери і приніс три великі оберемки лаврових і кизилових

гілок для підстилки. Він показав дітям, як розстелити їх на підлозі печери і як покрити їх

ковдрами, які він дістав з хвостового відсіку Сема. Скіпу подальших запрошень не було

потрібно: після бурхливої діяльності і ситної вечері він повалився на ковдру, ледве

встигнувши її розстелити. Карпентер дістав ще три ковдри, накрив однією з них Скіпа і

обернувся до Марсі. - Ти теж виглядаєш втомленою, крихітко. - Ні, нітрохи, містере

Карпентер. Ні крапельки. Я ж на два роки старше за Скіпа. Він ще маленький.

Дві ковдри, що залишилися, він згорнув в якусь подобу подушок і прилаштував їх біля

вогню. На одну всівся сам, на іншу сіла Марсі. Весь вечір з-за меж захисного екрану раз у раз

доносилися ревіння, ричання і бурчання; тепер їх змінили ще страшніші звуки - здавалося,

поруч гуркотить велетенська асфальтодробилка. На стінах печери відчайдушно затанцювали

відблиски полум’я. - Схоже, що це тиранозавр, -сказав Карпентер.- Напевно, зголоднів і

вирішив закусити парочкою струтиомімусів. - Тиранозавр, містере Карпентер? Він описав їй

цього хижого ящура. Вона кивнула і щулилася. - Ну так, - сказала вона.- Ми зі Скіпом одного

такого бачили. Це було після того, як ми перепливли річку. Ми... ми причаїлися в кущах,

поки він не пройшов повз. Які у вас, на Землі, є жахливі створіння, містере Карпентер

- В наші часі їх вже немає, - відповів Карпентер.- Тепер у нас зовсім інші створіння - від

одного їх виду тиранозавр пустився б тікати, мов переляканий кролик. Втім, особливо

скаржитися не доводиться. Правда, наша технічна розпуста обійшлася нам не дешево, зате

завдяки ньому ми отримали і дещо корисне. Подорожі в часі, наприклад. Або міжпланетні

польоти. У цей момент асфальтодробилці, мабуть, трапився особливо-міцний шматок

асфальту, і до того ж, судячи з немислимих звуків, якими вона вибухнула, всередині у неї

щось зламалося. Дівчинка присунулася до Карпентера.

- Не бійся, крихітко. Тут боятися нікого - через наше захисне поле не проб'ється навіть

ціла армія ящурів. - А чому ви звете мене крихтою, містере Карпентер? У нас так називається

сухий і жорсткий маленький шматочок хліба. Він розсміявся. Звуки, що доносилися з-за меж

захисного поля, стали слабкішими і затихли вдалині - мабуть, ящір попрямував в інший бік.

- На Землі це теж називається крихтою, але нічого образливого тут немає. Річ